Справа №: 307/220/21

                                Провадження № 3/307/132/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       16 березня 2021 року                                                        м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кустря М.М.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, який проживає по АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 15 січня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 15 січня 2021 року в 11 год. 55 хв. по вул. Голоші у м. Тячеві Закарпатської області здійснював торгівлю одягом, чим порушив вимогу п.п. 11 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 9 грудня 2020 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав.

Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку про закриття вказаної справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення керуючись таким.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Тобто, у протоколі повинно бути відображено такі складові: фактичні обставини, формулювання порушення та правову кваліфікацію.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

За диспозицією частини 1 статті 44-3 цього Кодексу адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Диспозиція сформульованих у ч.1 ст. 44-3КУпАП норм є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, тому, у даному випадку, посилання на конкретні нормативні акти, що визначають правила, які, згідно протоколу порушив ОСОБА_1 є обов`язковим, а отже у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 15 січня 2021 року в 11 год. 55 хв. по вул. Голоші у м. Тячеві Закарпатської області здійснював торгівлю одягом, чим порушив вимогу п.п. 11 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 9 грудня 2020 року

Однак, п. п. 11 п. 2 постанови КМУ № 1236 від 9 грудня 2020 року (в редакції, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення) передбачено, що на території України на період дії карантину запроваджуються протиепідемічні заходи, а саме забороняється: «проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій».

Відтак, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , невірно вказаний пункт постанови КМУ № 1236 від 9 грудня 2020 року, що незалежно від доданих до протоколу доказів тягне за собою закриття провадження у справі на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії"("Karelin v. Russia" заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст.  8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно п. 1) ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя  Л.Р. Сас