Справа № 757/47225/20-ц

Провадження №2/523/2573/21

У Х В А Л А

"12" березня 2021 р.        

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря Сирф Ю.В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Голайдо Олега Васильовича про забезпечення позову по справі № 757/47225/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» про скасування реєстраційного запису, відновлення запису про право власності за позивачем,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08.02.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» про скасування реєстраційного запису, відновлення запису про право власності за позивачем.

10.03.2021 року до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, якою останній просить забезпечити позов шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м. та житловою 48,3 кв.м.; встановлення заборони відповідним суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією права власності стосовно квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м. та житловою площею 48,3 кв.м.

Заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечення виконання рішення, оскільки існують ризики відчуження зазначеної квартири на користь третіх осіб, що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. Заявник зазначає, що відповідач, незаконно набувши право власності на майно, вже здійснив дії з відчуження майна на користь ОСОБА_2 , а тому існують усі підстави для висновків, що буде здійснюватися подальше відчуження майна на користь третіх осіб. Жодні рішення суду щодо виселення позивача ОСОБА_1 зі спірної квартири не приймались. Місце перебування ОСОБА_2 невідомо.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено, що предметом спору є вимоги про скасування реєстраційного запису, внесеного державним реєстратором Комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Манюта Сергієм Васильовичем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 30631880 від 04.03.2019р. про право власності акціонерного товариства «Дельта Банк» на квартиру за АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м. та житловою площею 48,3 кв.м., із відновленням запису про реєстрацію права власності на цю квартиру за ОСОБА_1 .

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 05.03.2021 року, власником квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м. та житловою площею 48,3 кв.м. являється ОСОБА_2 .

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що спірний об`єкт нерухомості вже є відчуженим відповідачем, законність набуття права власності яким оспорюється позивачем, на користь третіх осіб.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Суд звертає увагу на те, що буквально досліджуючи зміст п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України за логікою законодавця забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та (або) грошові кошти може бути застосовано судом в тих випадках, коли предметом позову безпосередньо виступає вимога позивача про передачу або сплату відповідачем майна або грошових коштів, які знаходяться у нього чи в інших осіб.

За обставинами даної справи позивач звернулася до суду з позовними вимогами про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем та відновлення реєстрації права власності на спірну квартиру за позивачем. Отже, позивачем були заявлені вимоги немайнового характеру.

Оскільки спір на момент постановлення цієї ухвали між сторонами існує, заходом забезпечення позову співмірним заявленим позовним вимогам, з урахуванням предмету спору, особливостей правовідносин, які склалися за обставинами даної справи, суд вважає заборону відповідним суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією права власності стосовно квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м. та житловою площею 48,3 кв.м.

Тому, заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду, за винятком випадків, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України (постанова КЦС ВС від 30.05.2019 року, справа № 456/2438/17).

Інформація щодо наявності підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову, в матеріалах справи не міститься.

Відповідно, заявлений до застосування вид забезпечення позову у вигляді заборони відповідним суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією права власності стосовно квартири, відповідає заявленим позовним вимогам. Застосування такого заходу забезпечення позову сприятиме, зокрема, запобіганню невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, виключить можливість відчуження чи передачі майна іншим особам на час розгляду справи, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування такого заходу забезпечення позову як арешт майна, є заходом забезпечення позову не співмірним предмету позову. В свою чергу, заборона відповідним суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією права власності стосовно квартири направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів як позивача, так і ОСОБА_2 , як власника спірної квартири. Невжиття такого заходу може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст.149-153, 157, 260, 261, 353 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Голайдо Олега Васильовича про забезпечення позову- задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією права власності стосовно квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м. та житловою площею 48,3 кв.м.

В задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,6 кв.м. та житловою 48,3 кв.м. – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з дня її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6).

Ухвала складена 12.03.2021 р.

Суддя:                                        К.О. Далеко