АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.,
суддів Кателіна В.П.,
Соболюка М.М.,
при секретарі: Апостолові О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про розділ земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розділ земельної ділянки, третя особа - пансіонат „Зоряний", за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який мотивує тим, що йому, як і відповідачам по справі, на праві власності за заповітом належить 1/3 частка дому по АДРЕСА_1 у м. Судак, із відповідною часткою надвірних будов. Рішенням Виконкому Судацької міської ради від 11 лютого 2003 р. № КО-1/179/2 сторонам по справі була дано дозвіл на виконання проекту відводу і встановлення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель для отримання державного акту на право сумісної власності на землю. Виконаний проект був переданий сторонами у Судацьку міську раду, рішенням якої від 21 жовтня 2003 р. № 571/21-03 їм у загальну сумісну власність були передані земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,0984 га і для садівництва площею 0,1172 га за адресою АДРЕСА_1, м. Судак. На підставі вказаного рішення сторонам були видані відповідні державні акти на землю, однак, розмір часток у загальній сумісній власності на земельні ділянки, на яких розташовані будинок і господарські будівлі, сторонами не визначався і ОСОБА_1 у своїй позовній заяві висуває вимоги щодо виділу йому із земельних ділянок, які знаходяться у загальній сумісній власності по 1/3 частки для індивідуального житлового будівництва і для садівництва, визначивши їх як самостійні об'єкти права власності з урахуванням можливості нормального їх використання і розташування проходу з АДРЕСА_1 у його двір.
Після проведення по справі будівельно-технічних експертиз до суду із зустрічним
позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3 Позовна заява
Справа № 22-ц-1138-Ф/06р. Головуючий у першій інстанції
Лісовська В.В.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
ОСОБА_3 містять такі самі вимоги, що і позов ОСОБА_1, однак, позивач просить суд при виділенні йому земельної ділянки врахувати особливості розташування його домоволодіння, його вік і стан здоров'я, оскільки при варіанті розподілу земельних ділянок, запропонований у вказаній експертизі є, на його думку неприйнятним і таким, що порушує правила будівництва і пожежної безпеки, а також принципи земельного законодавства.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 06 квітня 2006 р. був здійснений поділ земельної ділянки, що знаходиться у спільній сумісній власності, яка розташована у м. Судак по АДРЕСА_1, між співвласниками, відповідно до часток у праві власності на житло:
· у загальне користування співвласникам ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на праві власності була залишена земельна ділянка, зайнята доріжкою, площею 68 кв.м, (на схематичному плані розфарбована червоним кольором - додаток № 1);
· на 1/3 частки співвласникові ОСОБА_3 було виділено в користуванні на праві власності земельну ділянку, площею 719 кв.м., у т.ч. площа, зайнята під будівлями і 1/2 частка земельної ділянки загального користування, що відповідає ідеальній частці (на схематичному плані висновку експерта № 3038 від 06.12.2006 р. розфарбована зеленим кольором - додаток № 1);
· на 1/3 частки співвласникові ОСОБА_1 було виділено у користування на праві власності земельну ділянку, площею 719 кв.м., у т.ч. площа, зайнята під будівлями і 1/2 частка земельної ділянки загального користування, що повною мірою відповідає ідеальній частці (на схематичному плані висновку експерта № 3038 від 06.12.2006 р. розфарбована синім кольором - додаток № 1);
· на 1/3 частки співвласникові ОСОБА_2 було виділено у користування на праві власності земельну ділянку, площею 718 кв.м., що відповідає ідеальній частці (на схематичному плані висновку експерта № 3038 від 06.12.2006 р. розфарбована жовтим кольором - додаток № 1);
· границя поділу земельної ділянки між співвласниками зазначена червоною лінією з усіма необхідними прив'язками;
· ОСОБА_1 був зобов'язаний улаштувати доріжку для проходу ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 і для проходу співвласника ОСОБА_3 до другої земельної ділянки;
· по границі поділу земельної ділянки встановлена можливість установки заборів і додаткових хвірток;
· зобов'язано співвласників земельної ділянки - ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку загального користування у вигляді доріжки, площею 68 кв.м., не забудовувати і не захаращувати;
· зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа -пансіонат „Зоряний", про розділ земельної ділянки був залишений без задоволення;
· стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи по 133 грн. 33 коп. з кожного;
· стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Кримського НДІСЕ по 17 грн. 81 коп. з кожного за проведення судово-технічної експертизи.
ОСОБА_3 не погодився з таким судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким встановити порядок користування виділеною ОСОБА_3 часткою і її границі у відповідності до варіанту № 1 додатка № 2 Висновків будівельно-технічної експертизи від 06 квітня 2005 р. № 562, залишивши прохід на основну земельну ділянку ОСОБА_3 зі сторони АДРЕСА_1, а прохід до домоволодіння ОСОБА_1 і на другу ділянку ОСОБА_3 з боку дороги, яка проходить по території ВАТ Пансіонат „Зоряний". В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом при
з
вирішені питання щодо встановлення меж земельних ділянок та їх розташування не були враховані всі обставини по справі і порушенні вимоги матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, Так, на думку апелянта, встановлення меж земельних ділянок, запропонований судом першої інстанції, суперечить Державним будівельним нормам України і нормам протипожежної безпеки, а крім того, судом при вирішенні цього питання не враховане місце проживання ОСОБА_3, його похилий вік і стан здоров'я і, таким чином, важкість доступу до його земельної ділянки.
Постановляючи рішення про поділ земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що вона належить на праві сумісної часткової власності ОСОБА_1 -1/3 частки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 жовтня 1979 р., ОСОБА_2 - 1/3 частки відповідно до договору дарування від 12 грудня 201 р., ОСОБА_3 - 1/3 частки відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 11 вересня 1990 р., і на підставі рішення Судацької міської ради від 23 жовтня 2003 р. сторонам у спільну сумісну власність по справі 01 квітня 2004 р. видані державні акти про право власності на земельну ділянку, площею 0,0984 га, під індивідуальне житлове будівництво і, площею 0,1172 га, під садівництво. При вирішенні питання щодо розподілу земельної ділянки між сторонами суд першої інстанції найбільш сприйнятливим варіантом обрав висновок експертизи № 3030 від 06 грудня 2006 р.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ст. 89 ч.5 ЗК України поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснена за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
На думку колегії суддів, поділ земельної ділянки, яка знаходилася у спільній сумісній власності ОСОБА_1, та ОСОБА_3, запропонований судом першої інстанції, є правильним і таким, що значно не обмежує співвласників щодо їх права землекористування як самою земельною ділянкою, так і будівлями, які на ній розташовані; крім того, судом передбачена можливість ізольованого виходу кожного співвласника зі своє земельної ділянки.
Вимоги апелянта щодо розподілу земельної ділянки між сторонами відповідно до висновків експертизи № 562 від 05 квітня 2005 р. у додатку № 2 не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки такий поділ значно погіршує права ОСОБА_1, який в такому випадку буде позбавлений ізольованого виходу зі своєї ділянки на АДРЕСА_1, а сам апелянт зовсім не буде мати виходу на свою другу земельну ділянку.
Посилання ОСОБА_3 на незадоволення судом першої інстанції його вимоги про встановлення земельного сервітуту, колегія судців також вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст.98 ч.4 ЗК України земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений і це означає, що при виборі способу користування обслуговуючою ділянкою користувачем панівної ділянки має бути обраний варіант, при якому користувач обслуговуючої ділянки матиме якомога більше можливостей для задоволення власних інтересів від використання належної йому ділянки. Однак, ОСОБА_3, всупереч зазначеним вимогам ні у суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не довів, що нормальне господарське використання своєї земельної ділянки, на якому розташований житловий будинок неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки і не
запропонував спосіб використання сервітуту, який би був найменш обтяжливим для власника обслуговуючої земельної ділянки.
Посилання ОСОБА_3 на невідповідність розташування земельних ділянок за рішенням суду нормам в сфері будівництва та протипожежної безпеки колегія судів вважає, безпідставним, оскільки суд вирішував долю розподілу земельних ділянок між сторонами відповідно до висновків додаткової будівничо-експертизи № 3038 від 06 грудня 2005 р., яка проводилася спеціалістом Кримського НДІСЕ, підстав для сумнівів у кваліфікації якого немає.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин, представленим і дослідженим доказам дана належна правова оцінка, судом постановлене законне і обгрунтоване рішення, підстав для відміни якого за апеляційною скаргою ОСОБА_3 не вбачається.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3відхилити.
Рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 06 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про розділ земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розділ земельної ділянки, третя особа - пансіонат „Зоряний", - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.