АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-Ц-1205-Ф / 06 Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Соболюк М.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.
суддів Соболюка М.М.,
Полянської В.О.
при секретарі Михайловій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Керченського навчально-виховного комплексу «ЮВЕНТА» (далі - Керченський НВК «ЮВЕНТА») про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та вихідної допомоги за апеляційною скаргою генерального директора Керченського НВК «ЮВЕНТА» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
30 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та вихідної допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 10 травня 2005 року по 2 листопада 2005 року перебував у трудових відносинах з позивачем. Заробітна плата виплачувалась не в повному обсязі, тому позивачем була подана заява про звільнення за статтею 38 КЗпП України - у зв'язку з порушенням власником законодавства про працю. Заява ОСОБА_1 задоволена не була, а пізніше його було звільнено за пунктом 4 статті 40 КЗпП за прогули, при цьому вихідна допомога виплачена позивачу не була.
Рішенням суду задоволені позовні вимоги - відповідача зобов'язано змінити формулювання причини звільнення на статтю 30 КЗпП України, стягнено заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 1559 грн. 90 коп., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 1660 грн. та вихідну допомогу в сумі 664 грн.
В апеляційній скарзі генерального директора Керченського НВК «ЮВЕНТА» на рішення суду ставиться питання про його скасування і ухвалення нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правильність звільнення пунктом 4 статті 40 КЗпП і, відповідно на правильність невиплати вихідної допомоги. Апелянт зазначив, що затримка остаточного розрахунку відбулась не з вини власника, тому підстав для задоволення цієї позовної вимоги немає. Щодо заборгованості з виплати заробітної плати апелянт, посилаючись на те, що позивачем не були уточнені позовні вимоги, вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, задовольняючи цю позовну вимогу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач був звільнений з Керченського НВК «ЮВЕНТА» за пунктом 4 статті 40 КЗпП за прогул без поважних причин (а.с. 25, 29). Заробітна плата позивача за час роботи в Керченському НВК «ЮВЕНТА» склала 1262 грн. 25 коп. (а.с. 30), при цьому позивачу було виплачено лише її частину - 116 грн., як було зазначено ОСОБА_1 у позовній заяві (а.с. 1) і підтверджено поясненнями представника відповідача (а.с. 32), але не має документального підтвердження.
Відповідно до частини 3 статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право у визначений ним' строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю.
Відповідна заява була подана позивачем 17 жовтня 2005 року (а.с. 2, 27), але задоволена
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність змінити формулювання причини звільнення, але вважає за необхідне зазначити її у такому вигляді: «Звільнений за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю, ч. З ст. 38 КЗпП України».
Враховуючи дані про заробітну плату позивача, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що заробітна плата, яка не була виплачена у встановлені строки позивачу, має бути стягнена з Керченського НВК «ЮВЕНТА» в розмірі 1260 грн. 83 коп. При визначенні розміру заборгованості із заробітної плати колегія суддів бере до уваги доводи апеляційної скарги, згідно яких і матеріалів справи (а.с. 24) вбачається, що позивач працював на 0,75 тарифної ставки.
Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно з частиною 1 статті 117 цього Кодексу, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Посилання відповідача на відсутність його вини у затримці виплати заробітної плати колегія судців знаходить такими що не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано цьому жодного доказу. Судом першої інстанції на підставі досліджених доказів розмір середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку з позивачем встановлений в сумі 1660 грн. і цей розмір апелянтом не оскаржується.
Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Враховуючи, що матеріали спрви не містять відомостей про наявність у Керченському НВК «ЮВЕНТА» колективного договору та про наявність трудового договору, укладеного між сторнами у справі розмір вихідної допомога, що належить позивачу при звільненні становить тримісячний середній заробіток. Середній заробіток для обчислення розміру вихідної допомоги обчислений на підставі абзацу З пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, тобто виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. За таких обставин розмір вихідної допомоги ОСОБА_1, встановлений судом першої інстанції встановлений правильно відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру заборгованості відповідача з виплати заробітної плати в іншій частині - про задоволення позовних вимог про стягнення вихідної допомоги і компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату підлягає залишенню без змін.
Враховуючи наведене, на підставі статей 116 і 117 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 303, 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу генерального директора Керченського НВК «ЮВЕНТА» задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 квітня 2006 року в частині стягнення з Керченського навчально-виховного комплексу «ЮВЕНТА» на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати заробітної плати змінити, зменшивши цю суму до 1260 грн. 83 коп.
Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення в такій редакції: Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 і викласти її в такому вигляді: «Звільнений за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю, ч. З ст. 38 КЗпП України».
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції шляхом видачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.