АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_______________________________________________________
Справа № 22-Ц-1051-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Короткова Л.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Соболюк М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів Соболюка М.М.,
Притуленко О.В.
при секретарі Апостолові О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення і усунення перешкод у користуванні квартирою і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на квартиру і визнання права власності на 1/2 частину квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду від 21 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, яким просив вселити його в належну йому з відповідачкою на праві загальної власності квартиру АДРЕСА_1, у м. Керчі і зобов'язати відповідача не перешкоджати йому у користуванні квартирою, зобов'язавши відповідачку передати йому ключі від квартири. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням суду за ним визнане право власності на 1/2 частину квартири, однак відповідачка перешкоджає вселитися в квартиру, не дає ключі від неї, тому він просить захистити його право в судовому порядку.
Відповідачка позов не визнала і звернулася до суду з зустрічним позовом про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири, та пояснила суду, що позивач має житлову площу, оскільки одружився і проживає на жилій площі дружини. Оскільки спірна квартира неподілена, то вона просить припинити право власності позивача на неї, стягнувши з неї компенсацію на його користь відповідно до вартості МБТІ і визнати за нею право власності на частину, що належить позивачеві.
Рішенням Керченського міського суду від 21 березня 2006 року позов ОСОБА_1 був задоволений, його вселено в квартиру АДРЕСА_1, у м. Керчі, зобов'язано ОСОБА_2 не перешкоджати йому у користуванні квартирою і передати ключі від зазначеної квартири.
У позові ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в загальному майні і визнання за нею права власності на 1/2 частини квартири - відмовлено. Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави - 104 грн. 81 коп.
ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового, посилаючись на те що, судом не повністю з'ясовано всі обставини, що мають суттєве значення у справі. Також не повністю взяті до уваги досліджені судом докази, які були надані суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається за матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 05 07 2000 року належить право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Керчі. Право власності зареєстровано в МБТІ 13.09.2002 року
(а. с.5).
Оскільки відповідачка, який також належить 1/2 частина квартири, перешкоджає позивачу в реалізації права користування квартирою, висновки суду першої інстанції про вселення позивача в квартиру та зобов'язання ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні квартирою колегія судів вважає обґрунтованими, такими що зроблені на підставі досліджених судом матеріалах справи.
ОСОБА_2. звернулась до суду з проханням про припинення 1/2 частки права власності за позивачем та визнання за нею права власності на всю квартиру за умови виплати вартості частини позивачу.
Право особи на частку у спільному майні за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 365 Цивільного кодексу України, може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, але суд ухвалює рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частини на депозитний рахунок суду, як це передбачено частиною 2
наведеної статті. ,
Але таких обставин судом першої інстанції встановлено не було, у зв язку з чим
суд відмовив відповідачці ОСОБА_2. в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те що, в спірній квартирі мешкає син відповідачки, позивач залишив квартиру добровільно та не має потреби в користуванні спірною квартирою, колегія судів вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки позивач є власником 1/2 частки квартири та має передбачене законом та Конституцією право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю у власних інтересах, а обов'язком інших осіб є утримання від порушення його правоможностей.
За таких обставин оскаржуване рішення є законним, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і дослідженні в
повному обсязі.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтями 315, 317 і 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду від 21 березня 2006 року відхилити.
Рішення Керченського міського суду від 21 березня 2006 року залишити без
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.