Справа № 295/15048/20

Провадження № 1-кс/293/25/2021

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2021 рокусмт Черняхів

Слідчий суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Лось Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів заяву слідчого судді Житомирського районного суду Житомирської області Грубіяна Є.О. про самовідвід від 03.03.2021 у справі за скаргою   ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Житомирської місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11.03.2021 суд поставновив передати заяву про самовідвід судді Грубіяна Є.О. у справі № 295/15048/20 за скаргою  ОСОБА_1  на бездіяльність керівника Житомирської місцевої прокуратури у зв`язку із невнесенням відомостей до ЄРДР для розгляду в Черняхівський районний суд Житомирської області.

17.03.2021 року до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла заява судді Житомирського районного суду Житомирської області від 03.03.2021 про самовідвід судді Грубіяна Є.О. у справі № 295/15048/20.

В обґрунтування заяви про самовідвід суддя Грубіян Є.О, зазначає, що на адресу Житомирсьокго районного суду Житомирської області надійшла скарга  ОСОБА_1  на бездіяльність керівника Житомирської місцевої прокуратури у зв`язку із невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою стосовно прокурора Житомирської місцевої прокуратури Лугинця О.С, судді Богунського районного суду м.Житомира Єригіної І.М, суддів Вінницького апеляційного суду Дедик В., Мошеніної С., Медяного В., яку в порядку автоматичного розподілу передано слідчому судді Грубіяну Є.О до розгляду.

Слідчий суддя Грубіян Є.О. у поданій заяві зазначає, що з метою уникнення сумнівів в об`єктивному та неупередженому розгляді скарги, з врахуванням положень ст. 75 КПК, вважає за необхідне заявити самовідвід, оскільки ним у справі № 278/338/19 винесено рішення, явим відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про визнання незаконним строкового договору, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та за час вимушеного прогулу і моральної шкоди. Вказане рішення було оскаржене ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції.

Крім того,вказує, що у справі № 296/6403/19 вирішувалось питання даного громадянина щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно судді ОСОБА_3 .

Враховуючи існування вказаних обставин, з метою уникнення сумнівів в неупередженості і об`єктивності суду, суддя Грубіян Є.О. заявив самовідвід.

Скаржник ОСОБА_2 , прокурор та слідчий суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви про самовідвід повідомлялись належним чином, про що свідчить телефонограми в матеріалах справи та витяг з електронної пошти (а.с. 102,104,105).

Суддя Грубіян Є.О. у заяві про самовідвід просив вирішувати питання відводу без його участі.

Дослідивши заяву про самовідвід судді Грубіяна Є.О. та окремі матеріали скарги   ОСОБА_2 суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Підстави для відводу судді визначені нормами статей 75-76 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України,  слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до положень ч.1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії").

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Вештайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» від 28.10.1998, п.45).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку у демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», Європейський суд з прав людини вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (заява № 17056/06, § 98).

19.05.2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року №2006/23 схвалено Бангалорські принципи поведінки суддів, які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Так, п. 1.1. Бангалорських принципів закріплено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Другим стандартом етичної поведінки суддів Бангалорськими принципами визначено принцип об`єктивності, який є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з п. 2.5. Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на зміст заяви про самовідвід від 03.03.2021, а також з метою запобігання можливих звинувачень в подальшому у необ`єктивному розгляді справи, упередженості та заінтересованості в результатах розгляду скарги, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви судді Грубіяна Є.О. про самовідвід у справі 295/15048/20 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Житомирської місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань .

Відповідно до ст.81 ч.1 КПК України у разі заявлення відводу (самовідводу) судді, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ст.35 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 35, 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву слідчого судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі 295/15048/20 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Житомирської місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити.

Справу № 295/15048/20 передати до Житомирського районного суду Житомирської області для визначення у порядку ст. 35 КПК України іншого судді для подальшого розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.В. Лось