Справа № 344/4123/21

Провадження № 1-кс/344/1653/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року                                                                  м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Атаманюк Б.М.,

з участю секретаря   Стефанець Г.Я.,

прокурора                 Орищенка І.В.,

слідчої                       Борейчук І.А., 

захисника                  Ярицького Л.І.

підозрюваного          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшої слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції Борейчук І. А., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у  кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090010003028, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 3  ст. 146 КК України, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Старша слідча відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції Борейчук І.А., за погодженням із прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури Орищенко І.В., звернулася з вказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в обґрунтування якого посилалася на те, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи раніше притягнутими до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 146 КК України, маючи умисел на незаконне швидке збагачення за рахунок отримання грошової винагороди під виглядом надання реабілітації хворим від наркотичної та алкогольної залежностей, з листопада 2017 року організували та забезпечили функціонування закладів закритого типу для примусового утримання в умовах ізоляції осіб указаної категорії. Так, реалізовуючи свій злочинний план, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30 листопада 2017 року створили громадську організацію «Принцип+», з метою діяльності у нібито сприянні у реабілітації та соціальної адаптації нарко- та алкозалежних людей, а також задоволення і захист законних соціальних, економічних, юридичних та інших спільних інтересів своїх членів і других осіб. Враховуючи складність утримання великої кількості нарко - та алкозалежних осіб,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у різний період часу зустрічались з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та іншими невстановленими особами і пропонували їм вступити в злочинне об`єднання, яке вони очолили.

Установлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану,  реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_15 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру», 08 жовтня 2019 року, близько 20 години,  прибули до місця проживання потерпілого ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, коли потерпілий ОСОБА_15 перебував поблизу під`їзду №2 будинку АДРЕСА_1 шляхом застосування фізичної сили, з метою незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_15 , силоміць посадили його до салону невстановленого слідством автомобіля марки «ВАЗ 21099», яким проти волі останнього перевезли до «центру», що знаходився в АДРЕСА_2 . Після чого, приблизно 15 жовтня 2019 року здійснили перевезення до «центру», що в с. Драгомирчани, вул. Миру, 38Д, Тисменицького району Івано-Франківської області, а в подальшому 01 лютого 2020 року у зв`язку з припинення працівниками правоохоронних органів діяльності вказаного «центру» здійснили перевезення потерпілого ОСОБА_15 в «центр», що знаходився в м. Івано-Франківськ, вул. О. Кисілевської, 47, де продовжували забезпечувати ізоляцію останнього від навколишнього світу до 06 липня 2020 року.  

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_15   у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ними злочинної групи ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 . В якості оплати за так зване лікування ОСОБА_15   рідними потерпілого оплачено 8000 гривень за місяць перебування та 4000 гривень за курс детоксикації, який не проводився. 06 липня 2020 року у зв`язку з припинення працівниками правоохоронних органів протиправної діяльності створеної  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 організованої групи, ОСОБА_15 відпущено додому.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 09 листопада 2019 року близько 23 години ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану,  реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_16 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру», прибули до місця проживання потерпілого ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, шляхом застосування фізичної сили, з метою незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_16 , силоміць посадили до салону невстановленого слідством автомобіля марки «ВАЗ»,  яким  проти волі потерпілого ОСОБА_16 перевезли до «центру», що знаходився в с. Угринів, вул. Л.Українки, 46, Тисменицького району Івано-Франківської області, де забезпечили ізоляцію останнього від навколишнього світу до 11 лютого 2020 року.  

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_16 у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ним злочинної групи ОСОБА_1 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 .

В якості оплати за так зване лікування ОСОБА_16 його близькі родичі  оплатили 8000 гривень за місяць перебування та 2000 гривень за перевезення до «центру». Проте, після трьох місяців перебування  ОСОБА_16 , було відпущено у зв`язку постійним порушенням останнім встановленого режиму та не спроможність так званих волонтерів забезпечити його подальше утримання в «центрі».

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану, реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_17 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3   щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру», 02 березня 2020 року, приблизно 14 години,  з невстановленими слідством особами прибули до місця проживання потерпілого ОСОБА_17 , за адресою: АДРЕСА_4 . В подальшому ОСОБА_5 та інші невстановлені досудовим слідством особи розуміючи, що потерпілий  ОСОБА_17 перебуває в алкогольному сп`янінні та не усвідомлює свої дії,  шляхом обману рідних потерпілого під приводом надання так званого лікування,  вартість якого становила 8000 гривень,  помістили останнього до салону невстановленого слідством автомобіля, яким проти волі потерпілого перевезли до  «центру», що знаходився в АДРЕСА_2 ,  де забезпечили ізоляцію ОСОБА_17 до 03 березня 2020 року.

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_17 у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ними злочинної групи ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути,  завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, відібранням всіх засобів зв`язку. При цьому у вказаний період часу у зв`язку із легковажністю та недбалістю зазначених осіб коли у потерпілого ОСОБА_17 значно погіршився стан здоров`я, останньому  не надалась кваліфікована медична допомога, що 03 березня 2020 року, близько 08 години призвело до тяжких наслідків у вигляді  настання смерті  потерпілого ОСОБА_17 .

Згідно висновку судово-медичного експерта №95 від 27 квітня 2020 року смерть ОСОБА_17 настала від отруєння невідомою речовиною. При цьому переважна концентрація алкоголю в сечі на концентрацією алкоголю в крові свідчить про те, що смерть настала у фазі виведення алкоголю з організму.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану, реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_18 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3   щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру», 30 квітня 2020 року, в обідню пору доби, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 та іншими невстановленими слідством особами,  шляхом обману потерпілої ОСОБА_18 під приводом надання так званого лікування, помістили останню до «центру», що знаходився в АДРЕСА_2 ,  де забезпечили ізоляцію ОСОБА_18 від навколишнього світу до 06 липня 2020 року.  

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_18 у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ними злочинної групи ОСОБА_1 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 .

В якості оплати за так зване лікування ОСОБА_18 її близькі родичі оплатили 8000  гривень за місяць перебування. 06 липня 2020 року у зв`язку з припинення працівниками правоохоронних органів протиправної діяльності створеної  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 організованої групи, ОСОБА_18 відпущено додому.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 29 травня 2020 року, близько 01 години ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану,  реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_16 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру»,  прибули до місця проживання потерпілого ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, шляхом застосування фізичної сили,  з метою незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_16 , силоміць посадили його до салону невстановленого слідством автомобіля марки «Volkswagen Golf»,  яким  проти волі потерпілого ОСОБА_16 перевезли до «центру», що знаходився в с. Угринів, вул. Л.Українки, 46, Тисменицького району Івано-Франківської області, де забезпечили ізоляцію останнього від навколишнього світу до 18 червня 2020 року.  

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_16 у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ним злочинної групи ОСОБА_1 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,                ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 .

В якості оплати за так зване лікування ОСОБА_16 його близькі родичі  оплатили 8000 гривень за місяць перебування та 2000 гривень за перевезення до «центру». Проте, після трьох тижнів перебування  ОСОБА_16 ,  було відпущено у зв`язку постійним порушенням останнім встановленого режиму та не спроможністю так званих волонтерів забезпечити його подальше утримання в «центрі».

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 12 червня 2020 року, близько 12 години ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану, реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_19 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру», прибули до місця проживання потерпілого ОСОБА_19 , за адресою:                           м. Івано-Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 3а. В подальшому, шляхом застосування фізичної сили,  з метою незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_19 , силоміць посадили його до салону невстановленого слідством автомобіля марки «ВАЗ», яким проти волі потерпілого ОСОБА_19 перевезли до «центру», що знаходився в с. Угринів, вул. Л.Українки, 46, Тисменицького району Івано-Франківської області, а в подальшому 16 червня 2020 року здійснили перевезення потерпілого ОСОБА_19 в «центр», що знаходився в м. Івано-Франківськ, вул. О.Кисілевської, 47, де продовжували забезпечувати ізоляцію останнього від навколишнього світу до 06 липня                    2020 року.  

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_19   у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ними злочинної групи ОСОБА_1 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 .

В якості оплати за так зване лікування ОСОБА_19   його близькі родичі оплатили 8000  гривень за місяць перебування. 06 липня 2020 року у зв`язку з припинення працівниками правоохоронних органів протиправної діяльності створеної  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 організованої групи ОСОБА_19 відпущено додому.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 27 червня 2020 року, близько 22 години ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану,  реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_20 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру», прибули до місця проживання потерпілого ОСОБА_20 , за адресою: АДРЕСА_5 . В подальшому, шляхом застосування фізичної сили,  з метою незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_20 ,  силоміць посадили його до салону невстановленого слідством автомобіля,  яким проти волі потерпілого ОСОБА_20 перевезли до «центру», що знаходився в с. Угринів,        вул. Л.Українки, 46, Тисменицького району Івано-Франківської області, де забезпечили ізоляцію останнього від навколишнього світу до 06 липня 2020 року.  

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_20   у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ними злочинної групи ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 .

В якості оплати за так зване лікування ОСОБА_20   його близькі родичі оплатили 8000  гривень за місяць перебування. 06 липня 2020 року у зв`язку з припинення працівниками правоохоронних органів протиправної діяльності створеної  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 організованої групи, ОСОБА_20   відпущено додому.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 30 червня 2020 року, близько 20 години ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану,  реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_21 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо поміщення потерпілого до так званого «реабілітаційного центру», прибули до місця проживання потерпілого ОСОБА_21 , за адресою: АДРЕСА_6 . В подальшому, шляхом застосування фізичної сили,  з метою незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_21 ,  силоміць посадили його до салону невстановленого слідством автомобіля,  яким проти волі потерпілого ОСОБА_21 перевезли до «центру», що знаходився в с. Угринів,  вул. Л.Українки, 46, Тисменицького району Івано-Франківської області, де забезпечили ізоляцію останнього від навколишнього світу до 06  липня 2020 року. 

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_21   у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ними злочинної групи ОСОБА_1 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 .

Оплата за так зване лікування ОСОБА_21 становила 7000  гривень за місяць перебування, про те рідними потерпілого оплачено частину в сумі 3000 гривень. 06 липня 2020 року у зв`язку з припинення працівниками правоохоронних органів протиправної діяльності створеної  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 організованої групи, ОСОБА_21   відпущено додому.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 30 червня 2020 року, близько 16 години ОСОБА_11 , діючи умисно відповідно до узгодженого всіма членами організованої групи плану, реалізуючи спільний з членами організованої групи корисливий умисел на протиправне збагачення шляхом незаконного позбавлення волі ОСОБА_22 , виконуючи вказівки організаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3   щодо поміщення потерпілого ОСОБА_22 до так званого «реабілітаційного центру», шляхом обману потерпілого під приводом надання так званого лікування, помістили останнього до «центру», що знаходився в АДРЕСА_2 ,  де забезпечили ізоляцію ОСОБА_22 від навколишнього світу до 10 години 01 липня 2020 року.  

В ході незаконного позбавлення волі ОСОБА_22 у зазначений період часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи членами організованої ними злочинної групи ОСОБА_1 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим слідством особами, діючи опосередкованого через них, шляхом психологічного примусу, фізичних та моральних страждань, внаслідок нелюдського та такого, що принижує гідність поводження, яке полягало у постійному режимі обмеженого харчування, що не поповнює затрати енергії організму, повному та тимчасовому позбавленні харчування, а також принизливих дій, які проявлялись у примусі до господарчих робіт, утримували потерпілого за даною адресою, не даючи змоги його покинути, завдяки системі незаконного утримання осіб, здійснювали постійний нагляд за його поведінкою, застосовували погрози та інше психологічне насильство, а також покарання за недотримання встановлених правил поведінки, що охоплювались умислом ОСОБА_1 .

Оплата за так зване лікування потерпілого ОСОБА_22 становила 8000  гривень за місяць перебування, про те знайомою потерпілого ОСОБА_23 оплатила частину в сумі 3000 гривень. На наступний день потерпілого ОСОБА_22 , було відпущено у зв`язку з не спроможністю так званих волонтерів забезпечити його утримання в «центрі».

19 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю та зареєстрованому за адресою  АДРЕСА_7 , фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_8 , не працюючому, раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, а саме у незаконному позбавлені волі та викрадені людини, вчинених з корисливих мотивів, щодо двох та більше осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюваних протягом тривалого часу, вчинених організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 у відповідності до  ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті – десять років позбавлення волі.     

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 та проведеними впізнанням осіб за участю  вказаних потерпілих; протоколами проведених слідчих експериментів за участю потерпілих ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 ; протоколами проведених обшуків житла та іншого володіння, що за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_9 ;  висновком судово-медичної експертизи  № 95 від 27 квітня 2020 року;  матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик є реальним, оскільки, ОСОБА_1 , не має постійного місця проживання на території м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області, крім того враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування, стануть відомі повні анкетні дані осіб, згідно показів яких було встановлено причетність останнього до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, після чого він, шляхом вмовлянь, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_1 офіційного та постійного джерела прибутку не має, а тому, є підстави вважати, що він, з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним позбавленням волі та викраденням людини.

Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження. Крім того, до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків у відповідності до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. У зв`язку з цим вважає, що підстав для застосування запобіжного у вигляді особистої поруки не має. Окрім цього, вказаний запобіжний захід недостатній для запобігання зазначеним ризикам. Інший вид запобіжного заходу – заставу, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 також неможливо, оскільки відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Тому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор Орищенко І.В. в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, та уточнивши вимоги клопотання, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 домашній арешт за його новою адресою проживання  по АДРЕСА_10 . Просив клопотання задовольнити.

Слідча Борейчук І.А. в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився надавати пояснення та підтримав позицію свого захисника.

Захисник підозрюваного - адвокат Ярицький Л. І. в судовому засіданні зазначив, що ризики наведені прокурором не обґрунтовані та не доведені. ОСОБА_1 не  має жодного наміру переховуватися від слідства та суду, впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні. Зазначає, що якщо ж суд прийде до висновку про задоволення даного клопотання, то просив застосувати до його підзахисного ОСОБА_1 домашній арешт у нічний час, оскільки у денний час потрібно працювати та заробляти кошти на існування.  Крім того, на даний час ОСОБА_1 проживає за адресою по АДРЕСА_10 , про що надав договір про оренду квартири.

Заслухавши прокурора, слідчу, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Згідно ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090010003028, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 3  ст. 146 КК України (а.с.12-22).

19 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, шляхом вручення йому особисто повідомлення про підозру (а.с. 60-78).

Згідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

А тому до підозрюваного ОСОБА_1 , враховуючи наведені у клопотанні ризики, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення,  з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному  в нічний час (з 22 год. 00 хв. до  07 год. 00 хв.) залишати місце свого проживання – АДРЕСА_10 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду. На переконання слідчого судді перебування під домашнім арештом в нічний час забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього  процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, даний запобіжний захід є співмірним і доцільним у даному кримінальному провадженні, реалізація цього запобіжного заходу не позбавляє підозрюваного права під час перебування під домашнім арештом звернутися до слідчого чи прокурора про надання дозволу на залишення місця проживання.

Крім того вважаю, що на підозрюваного слід покласти обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. 

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонити йому у період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв.  залишати житло за адресою АДРЕСА_10 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою їх вимогою;

2) без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування із потерпілими,  свідками  та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних державних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Обов`язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.

Строк дії ухвали — до 19 травня 2021 року включно.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 , а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текс ухвали виготовлено та оголошено 22.03.2021 р.

Слідчий суддя                                                                                  Атаманюк Б. М.