Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/715/20

Провадження 1-в/711/6/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.

при секретарі судового засідання Бак М.А.,

за участю прокурора Дячкової Л.В., засудженого ОСОБА_1 , захисника Корнійченка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Остер Козелецького району Чернігівської області, про усунення всякого роду сумнівів і протиріч, які виникли при виконанні вироку, суд

встановив:

Засуджений за злочини, передбачені ст.ст. 17 і 81 ч.2, 17 і 117 ч.2, 196-1 ч.2, 142 ч.2 і ч.3, 208, 93 п.п. «а», «е», «з» та 42 КК України (1960), до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про усунення всякого роду сумнівів і протиріч, які виникли при виконанні вироку.

При розгляді клопотання засуджений обґрунтував його тим, що вироком Черкаського обласного суду від 19.12.1997 року йому призначено покарання у виді смертної кари. Цей вирок набрав законної сили, але не звернутий до виконання. Постановою цього ж суду від 01.06.2000 року призначене вироком покарання замінено на довічне позбавлення волі. Постанова винесена незаконним складом суду (суддею одноособово, а не колегіальним складом).

Судові рішення не звернуті до виконання, тому що суд, який постановив вирок, не видавав розпорядження про виконання обвинувального вироку, як це передбачено ст. 404 КПК України (1960).

Вважає, що оскільки відсутній факт звернення вироку до виконання, то пройшов строк звернення його до виконання, тому він повинен бути звільнений від відбування покарання, або призначене покарання повинно бути замінене на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Максимальний строк покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати 15 років. З урахуванням того, що він перебуває в місцях позбавлення волі більше 25 років, то суд повинен звільнити його від подальшого відбування покарання.

Захисник підтримав клопотання засудженого і заявив, що наявні в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_1 повідомлення є інформативного змісту, а не розпорядчого, тобто розпорядження про виконання обвинувального вироку судом не видавалось.

Прокурор просила відмовити у задоволенні клопотання, зазначивши, що обвинувальний вирок набрав законної сили і фактично та практично звернутий до виконання.

Суд виходить із того, що в судовому засіданні із наданих доказів, зокрема матеріалів особової справи засудженого, встановлено таке.

Вироком судової колегії в кримінальних справах Черкаського обласного суду від 19 грудня 1997 року ОСОБА_1 визнаний у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 17 і 81 ч.2, 17 і 117 ч.2, 196-1 ч.2, 142 ч.2 і ч.3, 208, 93 п.п. «а», «е», «з» КК України (1960), і на підставі ст. 42 цього Кодексу засуджений до смертної кари – розстрілу з конфіскацією майна.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 3 березня 1998 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Постановою Черкаського обласного суду від 1 червня 2000 року призначене ОСОБА_1 покарання у виді смертної кари замінено на довічне позбавлення волі.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2000 року постанову Черкаського обласного суду від 1 червня 2000 року залишено без змін.

З цього суд робить висновок, що вирок Черкаського обласного суду від 19 грудня 1997 року і постанова Черкаського обласного суду від 1 червня 2000 року набрали законної сили. Законність зазначеної постанови була предметом перевірки в суді касаційної інстанції і суд першої інстанції не наділений правом надавати оцінку про повноваження складу суду при винесенні зазначеної постанови.

В матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_1 містяться копії судових рішень (вироку, постанови, ухвал), які набрали законної сили.

Суд вважає, що звернення вироку до виконання - це діяльність суду із видачі розпорядження про виконання вироку, що вступив в законну силу. Так, згідно із ч.2 ст. 404 КПК України (1960) суд разом із своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на якого покладено обов`язок виконати вирок. У відповідності до ст. 1 КПК України (1960) призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Вказана норма закону свідчить про те, що тільки вказаним Кодексом визначено порядок провадження у кримінальних справах, у тому числі й звернення судових рішень до виконання. Кримінально-процесуальний закон не регламентує змісту розпорядження суду про приведення вироку до виконання відносно того чи іншого засудженого. В матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_1 міститься лист Черкаського обласного суду від 18 вересня 2001 року № 2-41/97, адресований до слідчого ізолятора № 30 м. Черкаси про те, що вирок Черкаського обласного суду від 19 грудня 1997 року відносно засудженого ОСОБА_1 набрав законної сили. Цей документ по своїй суті та змістом і є розпорядженням про виконання обвинувального вироку.

Вироком суду запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено у вигляді тримання під вартою. З дати затримання засуджений перебував під вартою і після набрання вироком законної сили направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання. У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про те, що обвинувальний вирок звернутий до виконання і виконується, тому підстави для задоволення клопотання засудженого відсутні.

Керуючись ст.ст. 537 539 КПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про усунення всякого роду сумнівів і протиріч, які виникли при виконанні вироку.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 08 годині 23 березня 2021 р.

Головуючий: В. В. Угорчук