Справа № 127/16430/19                                                

Провадження № 22-ц/801/461/2021

Категорія: 9

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 березня 2021 року м. Вінниця

       Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Міхасішина І.В., Сопруна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кузьменко Б.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед» адвоката Вдовиченка Андрія Анатолійовича та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Іщук І.П., повний текст якого складено 08 грудня 2020 року

в справі № 127/16430/19

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінактив» (відповідачі)

за участі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору),

визнання недійсними договорів, визнання дій приватного нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Вінукрмед», ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В., про визнання недійсними договорів, визнання дій приватного нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 грудня 2015 року вона є спадкоємицею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 й набула в порядку спадкування після нього право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю з прибудовами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0503 га, за цією ж адресою.

Зазначене нерухоме майно 11 серпня 2010 року відповідно до договору іпотеки, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_2 , передане останнім в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Академічна клініка» за кредитними договорами: генеральною угодою про здійснення кредитування № 014/10 від 10 серпня 2010 року, договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 014/10 – ВКЛ від 11 серпня 2010 року та договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 014/10 - НКЛ від 11 серпня 2010 року.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року у справі № 127/13362/13-ц стягнуто солідарно з ТОВ «Академічна клініка» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «АКБ «Київ», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», заборгованість за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 014/10-НКЛ від 11 серпня 2010 року та додатковими угодами до нього в загальній сумі 4 777 169,70 грн, яка складається з: 2 710 000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 1 526 134,02 грн – прострочена заборгованість по процентах за кредитом; 25 970,83 грн – поточна заборгованість по процентах за кредитом; 176 390,83 грн – пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом; 338 674,02 грн – пеня за несвоєчасне повернення кредиту; стягнуто з ТОВ «Академічна клініка» на користь ПАТ «АКБ «Київ»» заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №014/10-ВКЛ від 11 серпня 2010 року та додатковими угодами до нього в загальній сумі 39 858,52 грн, яка складається з: 33 858,03 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 2 838,01 грн – поточна заборгованість по процентах за кредитом; 3 162,48 грн – прострочена заборгованість по процентах за кредитом.

23 червня 2016 року ПАТ АБ «Укргазбанк» відступило права вимоги за кредитними договорами, договорами застави, поруки та іпотеки ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив».

В свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» 23 червня 2016 року відступило права вимоги за кредитними договорами та договором іпотеки ТОВ «Вінукрмед» й відомості про відступлення прав вимоги за договором іпотеки були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також зареєстрована зміна іпотекодержателя на ТОВ «Вінукрмед».

Позивач вважає договір відступлення прав вимоги недійсним, оскільки ТОВ «Вінукрмед» не наділене правом надавати фінансові послуги, а відступлення права вимоги за кредитним договором на користь неспеціалізованої юридичної особи, яка не має права надавати фінансові послуги, суперечить закону і є недійсним.

Крім того, 24 червня 2016 року ТОВ «Вінукрмед» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О. В. із заявою про зняття обтяжень з нежитлової будівлі з прибудовами, загальною площею 773,2 кв. м по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0503 га за цією ж адресою. Підставою для припинення записів про обтяження ТОВ «Вінукрмед» зазначило рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року у справі №127/39/16-ц.

На підставі даних заяви та рішення суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., яка здійснювала функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, прийняте рішення про внесення змін до обтяжень нерухомого майна – припинене обтяження на спірне нерухоме майно земельну ділянку (індексний номер рішення 30204983 від 24 червня 2016 року) та нежитлове приміщення (індексний номер рішення 30205040 від 24 червня 2016 року).

Позивач ОСОБА_1 вважає, що державний реєстратор Верповська О. В. протизаконно припинила обтяження нерухомого майна з огляду на те, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2016 року була задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 127/39/16-ц та накладений арешт на спірне нерухоме майно, а 15 квітня 2016 року державним виконавцем Центрального ВДВС Вінницького міського управління юстиції Слободяном О. В. винесена постанова про накладення арешту на зазначене нерухоме майно та внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження майна № 14189239 та № 14189487.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, але при цьому питання щодо скасування вжитих заходів забезпечення позову не вирішувалося. У межах строку на апеляційне оскарження, а саме 17 червня 2016 року позивачкою подана апеляційна скарга, а тому на думку позивачки станом на 24 червня 2016 року дане рішення законної сили не набрало.

24 червня 2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області на задоволення заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» скасовані заходи забезпечення позову, однак позивач вважає, що дана ухвала також не набрала законної сили, оскільки була оскаржена в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року скасована.

З огляду на те, що станом на 24 червня 2016 року як ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, так і рішення суду по суті у справі № 127/39/16-ц, не набрали законної сили, а вжиті судом заходи забезпечення позову продовжували свою дію, у державного реєстратора Верповської О. В. станом на 24 червня 2016 року були відсутні законні підстави для прийняття рішень про припинення обтяжень на спірне нерухоме майно.

Враховуючи, що зняття обтяжень з нерухомого майна відбулося протизаконно, це на думку позивачки зумовлює протиправність подальших дій і рішень державного реєстратора Верповської О. В. щодо реєстрації права власності на іпотечне майно за ТОВ «Вінукрмед».

Так, 24 червня 2016 року ТОВ «Вінукрмед» звернулося до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О. В. із заявами щодо проведення державної реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна, які останньою були прийняті й цього ж дня внесені записи про право власності на земельну ділянку, площею 0,0503 га, кадастровий номер 0510136600:02:052:0017 по АДРЕСА_1 за ТОВ «Вінукрмед», а також про право власності на нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773,2 кв. м по АДРЕСА_1 за ТОВ «Вінукрмед».

Позивач вважає, що ТОВ «Вінукрмед» набуло право власності на предмет іпотеки з численними порушеннями умов договору іпотеки, а також вимог Законів України «Про іпотеку» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: відповідачем не дотримані вимоги закону щодо направлення боржнику та іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання, ТОВ «Вінукрмед» порушені вимоги договору про іпотеку в частині прийому-передачі предметів іпотеки у порядку позасудового звернення стягнення на іпотечне майно - реєстрація права власності за ТОВ «Вінукрмед» відбулася виключно на підставі одностороннього рішення відповідача. Зазначає також про порушення встановленого законом порядку звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у зв`язку з непроведенням оцінки вартості іпотечного майна. В свою чергу приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В. не витребувала інформацію про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, при тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися із власником майна.

Відтак з урахуванням уточнених вимог ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним договір № 1/1 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 23 червня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» та ТОВ «Вінукрмед»,

визнати недійсним договір № 1/1 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, укладений 23 червня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» та ТОВ «Вінукрмед»,

скасувати рішення про державну реєстрацію змін іпотеки індексний номер 30180561 від 23 червня 2016 року та індексний номер 30180071 від 23 червня 2016 року про заміну іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» на іпотекодержателя ТОВ «Вінукрмед», прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О.,

скасувати державну реєстрацію зміни обтяження нерухомого майна (нежитлового приміщення) номер запису про обтяження 15103525, вчинену 23 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О., а також державну реєстрацію зміни обтяження нерухомого майна (земельної ділянки) номер запису про обтяження 15104084, здійснену 23 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д. О.,

визнати протиправними дії державного реєстратора – приватного нотаріуса Верповської О. В. при прийнятті рішень (індексний номер рішення: 30204983 та 30205040 від 24 червня 2016 року) про припинення обтяження на нерухоме майно,

визнати протиправними дії державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О. В. при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 30205092 та 30205065 від 24 червня 2016 року та внесенню записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30205092 та 30205065 від 24 червня 2016 року, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В.,

скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності ТОВ «Вінукрмед» на нерухоме майно – нежитлову будівлю з прибудовами та земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №30205092 від 24 червня 2016 року та № 30205065 від 24 червня 2016 року, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною.

Також скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно – реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед» ( код ЄДРПОУ 40293136) на:

- земельну ділянку площею 0,0503 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0510136610:02:052:0017), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822631805101, номер запису про право власності 15128417 та

- нежитлову будівлю з прибудовами площею 773,2 кв. м., розташовану в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822496205101, номер запису 15128394.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат – стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед» на користь ОСОБА_1 1536,80 грн судового збору.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду від 14 грудня 2020 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки у ньому від 22 грудня 2020 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед» на користь ОСОБА_1 6 646,66 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач ТОВ «Вінукрмед» через свого представника – адвоката Вдовиченка А.А. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність станом на 24 червня 2016 року правових підстав для звернення до нотаріуса для вилучення записів про арешт на нерухоме майно та прийняття рішень про припинення обтяження на нерухоме майно, а також необґрунтовано вважав незаконною проведену державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем у зв`язку з порушеннями, які нібито мали місце під час такої реєстрації, зокрема, неналежним направленням відповідної вимоги іпотекодавцю. Апелянт вказує також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права: порушення порядку прийняття заяви про уточнення позовних вимог, а також порядку витребування доказів.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В. також подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність рішення вимогам статті 263 ЦПК України, просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що відповідні реєстраційні дії нею як державним реєстратором здійснені з дотриманням норм чинного законодавства та за наявності для цього підстав.

У відзивах на апеляційні скарги ТОВ «Вінукрмед» і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Вавшко В.С. просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, як законне і обґрунтоване.

Наголошує на тих обставинах, що станом на 24 червня 2016 року, коли ТОВ «Вінукрмед» звернулося до приватного нотаріуса із заявою про припинення обтяження нерухомого майна і державну реєстрацію права власності на нього за товариством, належних документів і законних підстав для вчинення таких дій не було, а право власності на предмет іпотеки за відповідачем зареєстроване з порушенням встановленого законодавством порядку.

Ухвалою апеляційного суду від 22 лютого 2021 року до участі в справі залучено в якості третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Вінукрмед» - адвокат Вдовиченко А.А. і представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. – адвокат Демченко М.М. вимоги апеляційних скарг підтримали на умовах, викладених у них, і просили задовольнити.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» - Михайлишена Л.Л. підтримала вимоги апеляційних скарг.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Вавшко В.С. проти апеляційних скарг заперечував, підтримав доводи поданих ним відзивів.

Представник відповідача – ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив», повідомленого в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Апеляційний суд дійшов висновку про задоволення вимог апеляційних скарг з таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим й відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, тощо.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає не повністю.

Судом установлено, що 11 серпня 2010 року між ПАТ «АКБ «Київ» (правонаступником якого є ПАТ «Укргазбанк») та ТОВ «Академічна клініка» були укладені договори: генеральна угода про здійснення кредитування № 014/10, договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 014/10-ВКЛ від 11 серпня 2010 року, договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 014/10-НКЛ від 11 серпня 2010 року (а.с. 14-30, т. 1).

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами між ПАТ «АКБ «Київ» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір від 11 серпня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстрований в реєстрі за № 2019. Згідно його умов іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: нежитлову будівлю, з прибудовами, загальною площею 773,2 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля з прибудовами, загальною площею 0,0503 га, по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням – для комерційних потреб, кадастровий номер 0510136600:02:052:0017 (а.с. 31-33, т. 1).

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року у справі № 127/13362/13-ц стягнуто солідарно з ТОВ «Академічна клініка» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «АКБ «Київ»» заборгованість за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 014/10/-НКЛ від 11 серпня 2010 року та додатковими угодами до нього в загальній сумі 4 777 169,70 грн, яка складається з: 2 710 000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 1 526 134,02 грн – прострочена заборгованість по процентах за кредитом; 25 970,83 грн – поточна заборгованість по процентах за кредитом; 176 390,83 грн – пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом; 338 674,02 грн – пеня за несвоєчасне повернення кредиту; стягнуто з ТОВ «Академічна клініка» на користь ПАТ «АКБ «Київ»» заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 014/10/-ВКЛ від 11 серпня 2010 року та додатковими угодами до нього в загальній сумі 39 858,52 грн, яка складається з: 33 858,03 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 2 838,01 грн – поточна заборгованість по процентах за кредитом; 3 162,48 грн – прострочена заборгованість по процентах за кредитом; у задоволенні вимог ПАТ «АКБ «Київ»» про стягнення 245,21 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом та 23 528,94 пені за несвоєчасне повернення кредиту відмовлено; у задоволенні позовних вимог ПАТ «АКБ «Київ»» про стягнення заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 014/10/-ВКЛ від 11 серпня 2010 року, заявлених до ОСОБА_3 , як до поручителя за договором поруки № 014/10/-П від 11 серпня 2010 року, тобто як до солідарного боржника, відмовлено (а.с. 34-39, т. 1).

29 грудня 2015 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори видані свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яких ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається з: нежитлової будівлі з прибудовами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0503 га, за цією ж адресою, кадастровий номер 0510136600:02:052:0017 (а.с. 40, 41 т. 1).

23 червня 2016 року між ПАТ КБ «Укргазбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» укладені договори про відступлення прав вимоги за кредитними договорами та за іпотечним договором та на підставі договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 3783, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О., державним реєстратором проведена реєстрація зміни іпотеки в частині земельної ділянки та нежитлової будівлі, розташованих в АДРЕСА_1 , відповідно до яких іпотекодержателя ПАТ АБ «Укргазбанк» змінено на ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив».

23 червня 2016 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» та ТОВ «Вінукрмед» уклали договір № 1/1 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Згідно п. 1.1 цього договору у порядку та на умовах, визначених ним, первісний кредитор відступає у повному обсязі новому кредитору, а новий кредитор оплачує та приймає усі права, включаючи права вимоги грошових коштів, які існують станом на дату укладення цього договору, згідно кредитних договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Академічна клініка», кредитором за якими є первісний кредитор на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 23 червня 2016 року, укладеним між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив». В пункті 2.1. цього договору сторони обумовили обов`язок нового кредитора переказати кошти за відступлення права вимоги за кредитним договорами в сумі 2 080 000,00 грн на відповідний рахунок.

Також 23 червня 2016 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» та ТОВ «Вінукрмед» уклали договір № 1/1 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, згідно умов якого первісний іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а новий іпотекодержатель приймає всі права іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього договору, за іпотечним договором від 11 серпня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрований в реєстрі за № 2019.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 лютого 2019 року № 156934675 23 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. прийняті рішення індексний номер 30180561 та 30180071 про державну реєстрацію змін іпотеки щодо відомостей про суб`єкта іпотекодержателя з ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» на ТОВ «Вінукрмед», відповідно 23 червня 2016 року проведена державна реєстрація змін обтяження нерухомого майна за номерами запису про обтяження 15103525 та 15104084 – внесені зміни про суб`єкта обтяження з ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» на ТОВ «Вінукрмед».

24 червня 2016 року ТОВ «Вінукрмед» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В, із заявою про вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме щодо припинення обтяження на нерухоме майно нежитлову будівлю з прибудовами та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , посилаючись на набрання законної сили 21 червня 2016 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року по справі № 127/39/16-ц.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 лютого 2019 року № 156934675 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. прийняті рішення індексний номер 30204983 та 30205040 про припинення обтяження на спірне нерухоме майно.

Окрім того, 24 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30205092 та 30205065, на підставі яких відповідно внесені записи про право власності на земельну ділянку, площею 0,0503 га, кадастровий номер 0510136600:02:052:0017 по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773,2 кв. м по АДРЕСА_1 за ТОВ «Вінукрмед». Підставою виникнення права власності зазначено: іпотечний договір, серія та номер: 2019, виданий 11 серпня 2010 року, видавник Заєць І. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; договір № 1/1 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, серія та номер: 3784, виданий 23 червня 2016 року, видавник: Осипенко Д. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, серія та номер: б/н, виданий 13 квітня 2016 року, видавник: Державне підприємство «Укрпошта»; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, серія та номер: б/н, виданий 06 квітня 2016 року, видавник: Державне підприємство «Укрпошта»; вимога про усунення порушення (в порядку ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку»), серія та номер: 11051/34102016, виданий 30 березня 2016 року, видавник: АБ «Укргазбанк».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення прав вимог за кредитними договорами № 1/1 від 23 червня 2016 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» та ТОВ «Вінукрмед» суд першої інстанції вірно виходив із того, що на відміну від договору факторингу спірний договір не передбачає умов передачі грошових коштів в розпорядження другої сторони за плату, не спрямований на фінансування однією стороною іншої, а тому він є оплатним договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, та не є договором про надання фінансової послуги в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Крім того, з огляду на те, що вимога позиваки про визнання недійсним договору № 1/1 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 23 червня 2016 року є похідною щодо вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив в її задоволенні.

До таких висновків суд першої інстанції дійшов з дотриманням норм матеріального і процесуального права, й вони сторонами не оспорюються.

Так само не оспорюються і не є предметом апеляційного перегляду висновки суду першої інстанції в частині, де він відхилив посилання позивача на порушення порядку звернення стягнення на іпотечне майно, що полягали у порушенні мов договору іпотеки в частині прийому-передачі предмета іпотеки в порядку позасудового звернення стягнення на іпотечне майно, не проведенні оцінки вартості іпотечного майна і неузгодженні з іпотекодавцем ціни, за якою майно передається у власність іпотекодержателя, необхідності отримання згоди іпотекодавця для набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно від 24 червня 2016 року, а також скасовуючи державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ТОВ «Вінукрмед» суд першої інстанції виходив із того, що на вказану дату рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року та ухвала цього ж суду від 24 червня 2016 року не набрали законної сили, а тому були відсутні правові підстави для звернення до нотаріуса для вилучення записів про арешт на нерухоме майно та відповідно прийняття рішень про припинення обтяження на нерухоме майно.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач ТОВ «Вінукрмед» передчасно прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, адже ОСОБА_1 , як іпотекодавець, не була належним чином повідомлена про наявні порушення за кредитними договорами та була позбавлена можливості усунути наявні порушення у 30-денний строк для запобігання звернення стягнення на предмет іпотеки, як це передбачено положеннями статті 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх помилковими, а доводи апеляційних скарг у відповідній частині обґрунтованими з огляду на таке.

Судом установлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа № 127/39/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання припиненим договору іпотеки, припиненим право вимоги за договором іпотеки та виключення записів з реєстру.

У межах розгляду даної справи ухвалою суду від 11 квітня 2016 року накладений арешт на нерухоме майно: нежитлову будівлю з прибудовами та земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Окрім того 15 квітня 2016 року державним виконавцем Центрального ВДВС Вінницького міського управління юстиції Слободяном О. В. винесена постанова про накладення арешту на зазначене нерухоме майно та внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 14189487 щодо реєстрації обтяження на об`єкт нерухомого майна № 822631805101 (земельна ділянка) (а. с. 58, т. 1) та за № 14189239 щодо реєстрації обтяження на об`єкт нерухомого майна № 822496205101 (нежитлова будівля з прибудовами) (а. с. 62, т. 1).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року у справі № 127/39/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а. с. 142-147, т. 1).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Аналогічне норма містилася в частині 3 статті 2 ЦПК України від 18.03.2004 (редакція з 18.03.2004 до 15.12.2017), а тому в питанні визначення часу набрання законної сили конкретним судовим рішення підлягають застосуванню норми процесуального права, що були чинними у відповідний період часу.

Принцип обов`язковості судових рішень полягає в тому, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 14 ЦПК України, редакція з 18.03.2004 до 15.12.2017).

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України (в редакції, чинній станом 24 червня 2016 року) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відтак вирішальне значення для вирішення питання про те, чи набрало рішення суду законної сили станом на певну дату має те, чи було подано на нього апеляційну скаргу в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 296 ЦПК України (в редакції, чинній станом 24 червня 2016 року) апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду.

При цьому статтею 296 цього Кодексу було передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, могли подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Отже на відміну від чинного ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, раніше чинний процесуальний закон передбачав єдино законний спосіб подачі апеляційної скарги – через суд першої інстанції.

Зазначене положення процесуального закону дозволяло суду першої інстанції перевірити чи не надходила на відповідне судове рішення апеляційна скарга, і у випадку, якщо після спливу десяти днів з дня проголошення рішення суду апеляційна скарга на нього не надійшла, видати його копію з відміткою про набрання рішенням суду законної сили.

Вінницький міський суд проголосив рішення в справі № 127/39/16-ц 09 червня 2016 року й видав його з відміткою про набрання ним чинності 21 червня 2016 року, що відповідало вимогам процесуального закону у зв`язку з тим, що впродовж строку на апеляційне оскарження апеляційна скарга до суду першої інстанції не надходила.

Разом з тим, 17.06.2016 ОСОБА_1 надіслала поштою апеляційну скаргу на вищевказане рішення, яка отримана Апеляційним судом Вінницької області 22.06.2016, а лише 01.07.2016 апеляційним судом було відкрите апеляційне провадження за нею (а.с. 229-234, т. 2).

Суд першої інстанції виходив із того, що фактичне подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження, хоча і здійснене не через суд першої інстанції, свідчить про те, що рішення не набрало законної сили і не могло бути підставою для зняття обтяження з майна, оскільки така дія порушує право позивача.

Проте Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що Право на доступ до суду, ґарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує реґулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (п. 44 рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року в справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

В свою чергу право на оскарження судового рішення також обмежене строком на апеляційне чи касаційне оскарження, встановленням національним законодавством випадків та порядку такого оскарження (стаття 13 ЦПК України, редакція з 18.03.2004 до 15.12.2017).

Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу – верховенства права, а точніше, одного з його елементів – принципу правової визначеності.

Відтак праву позивачки ОСОБА_1 на оскарження рішення Вінницького міського суду від 09 червня 2016 року кореспондував її обов`язок подати апеляційну скаргу як в межах строку на апеляційне провадження, так і в порядку, встановленому законом – через суд першої інстанції, який постановив оскаржуване рішення.

Інша ж сторона, отримавши рішення суду першої інстанції, що винесене на її користь, і в якому проставлена відмітка про набрання ним законної сили у зв`язку з ненадходженням впродовж встановленого законом строку апеляційної скарги, добросовісно розраховувала на те, що відповідні правовідносини перестали бути спірними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зробив висновок щодо принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) як певного стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Цей же принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), й базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

На думку апеляційного суду дії позивачки, яка подала апеляційну скаргу не в установленому законом порядку, а потім звернулася із позовними вимогами про визнання протиправною дії, вчиненої на виконання рішення суду, яке набрало законної сили і потім ретроспективно, «заднім числом» втратило легітимність у зв`язку з відкриттям апеляційним судом апеляційного провадження, не можна вважати добросовісними і покладати на іншу сторону їх негативні правові наслідки.

Такий підхід міг би бути виправданим, якби остаточне судове рішення у справі було на користь саме позивачки, тобто за результатами апеляційного перегляду зазначене судове рішення було б скасоване, а судами вищих інстанцій констатоване порушення прав позивачки, в захисті яких необґрунтовано відмовив суд першої інстанції.

Проте ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року залишено без змін. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року відхилено і касаційну скаргу із залишенням без змін рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в зазначеній справі.

Щодо доводів позивача ОСОБА_1 про те, що саме лише рішення Вінницького міського суду від 09 жовтня 2016 року не могло бути підставою для зняття обтяжень з нерухомого майна, накладених на виконання ухвали про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2016 року забезпечено позов ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.І. про визнання припиненим договору іпотеки, припиненим право на вимоги за договором іпотеки та виключення записів з реєстру.

Відповідно до частини 6 статті 154 ЦПК України (в редакції станом на 24 червня 2016 року) якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

За змістом цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються (діють) до набрання судовим рішенням законної сили, а ухвала про скасування заходів забезпечення позову може бути постановлена одночасно з ухваленням рішення або після цього, якщо необхідно скасувати заходи забезпечення позову до набрання рішенням законної сили.

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових право на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться, зокрема, на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили (п. 1), тобто державна реєстрація припинення обтяжень може відбутися не лише на підставі судового рішення про скасування обтяження, а й на підставі судового рішення, набрання законної сили яким передбачає припинення обтяження.

При цьому заявником відповідно до цього Закону є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи – у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав (п. 3 частини 1 статті 2 Закону), а не лише особа, в інтересах якої було накладене відповідне обтяження, як про те стверджує позивач, оскільки у відповідних актах законодавства розмежовано поняття «заявник» і «заінтересована особа».

Пунктами 2.1, 2.3 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 встановлено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Заявник під час подання заяви пред`являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Відповідно до пункту 66 Порядку № 703 у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є орган державної влади, орган місцевого самоврядування або їх посадові особи, якими встановлено обтяження речових прав на нерухоме майно, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач).

Проте це не означає, що заяву про проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав може подати лише заінтересована особа.

Натомість для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, так само як в законі № 1952-IV, є, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Враховуючи, що нотаріусу як державному реєстраторові було надано судове рішення з відміткою про набрання ним законної сили, що вказувало на припинення дії заходів забезпечення позову, та інші необхідні документи для вчинення такої реєстраційної дії як припинення обтяження щодо нерухомого майна, підстави для відмови у вчиненні таких дій були відсутні, а вчинені реєстраційні дії є такими, що вчинені у відповідності до норм закону і прав позивача не порушили.

Також суд першої інстанції погодився з доводами позивачки про порушення відповідачем вимог Закону України «Про іпотеку» в частині направлення боржнику та іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання.

За твердженням позивачки, вимога ПАТ АБ «Укргазбанк» від 30 березня 2016 року нею не отримувалась, а підпис на рекомендованому повідомленні про вручення вимоги є підробленим.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що об`єктивно відсутня можливість беззаперечно стверджувати про належне повідомлення позивача щодо необхідності усунення порушень кредитних договорів від 30 березня 2016 року № 11051/3410/2016 та належне виконання іпотекодержателем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку»., а надані стороною відповідача письмові пояснення осіб суд не взяв до уваги в силу положень ст. 78, 79 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з статтею 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Отже, за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Належним необхідно вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.

До таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 03.02.2021 в справі № 278/3367/19-ц (провадження № 61-13586св).

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції чинній станом на 24 червня 2016 року), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

В пункті 6.2 укладеного між АКБ «Київ» та ОСОБА_2 договору встановлено, що всі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

Для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, іпотекодержателем ТОВ «Вінукрмед» приватному нотаріусу ОСОБА_4 24 червня 2016 року надано, зокрема, і письмову вимогу про усунення порушень від 30 березня 2016 року № 11051/3410/2016, адресовану голові комісії з припинення ТОВ «Академічна клініка» (боржник), та ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_2 (іпотекодавець). Іпотекодержатель АБ «Укргазбанк» (станом на 30 березня 2016 року) вимагає усунути порушення Кредитних договорів та погасити заборгованість в сумі 7 755 202,92 грн. У випадку не погашення заборгованості протягом 30 днів, іпотекодержателем буде реалізоване право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки (а. с. 158-161, т. 1).

Матеріали справи містять також ксерокопію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з цифровим ідентифікатором 0303112528256 з відміткою про вручення представнику ТОВ «Академічна клініка» 06 квітня 2016 року (а. с. 162, т.1), а також ксерокопію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з цифровим ідентифікатором 0303112528230 з відміткою про вручення особисто ОСОБА_1 13 квітня 2016 року із зазначенням підпису останньої, а також підпису працівника поштового зв`язку (а. с. 163, т. 1).

Відповідно до пунктів 89, 106, 127, 129-130 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними документа, що посвідчує особу, - паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, виданої органами внутрішніх справ.

Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Користувач послуг поштового зв`язку (як відправник, так і адресат, уповноважена ними особа) має право: на одержання інформації про порядок і строк надання послуг поштового зв`язку; звернутися для захисту своїх прав як споживача до територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також до суду; оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв`язку в порядку, встановленому законом.

Оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом. Будь-яка інформація про поштове відправлення, поштовий переказ, відправника (найменування, поштова адреса) надається лише адресату або його законному представнику за його заявою. Працівники поштового зв`язку, які допустили порушення зазначених вимог, несуть відповідальність згідно із законом.

Позивачем подано копію висновку експертного дослідження від 14.08.2016 року № 38 про те, що підпис та рукописний текст « ОСОБА_1 », зображення яких наявні біля друкованого тексту «Розписка в одержанні» у фотокопії (технічному зображенні) зворотного повідомлення № 0303112528230 від 31.03.2016, та які було використано в якості зразка при копіюванні – виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 90, т. 3).

Зазначений висновок експертного дослідження є недопустимим в силу вимог статті 102 ЦПК України, так як у ньому не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 проведення почеркознавчих досліджень за фотознімками та іншими копіями об`єктів не є можливим.

В свою чергу представником відповідача було надано засвідчені копії письмових пояснень оператора доставки ВПЗ № 18 ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_5 про те, що вона особисто вручила вищевказаного листа ОСОБА_1 і даний факт засвідчений формою 8 відділення. Даний доказ суд першої інстанції також обґрунтовано не взяв до уваги, так як дані письмові пояснення не можуть вважатися допустимими у розумінні частини 2 статті 78, оскільки допит свідка мав здійснюватися за правилами статті 230 ЦПК України, про що представники відповідача не заявляли клопотання в суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що іпотекодержатель дотримався порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, а в силу Правил надання послуг поштового зв`язку видача поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв`язку виключно за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, і в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання посадовими особами ПАТ «Укрпошта» своїх обов`язків щодо вручення листа № 0303112528230, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначене поштове відправлення не могло бути видано жодній іншій особі, крім ОСОБА_1 , а презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання нею не спростована.

Натомість суд першої інстанції переклав обов`язок із доведення тієї обставини, що під час вручення поштового відправлення мало місце зловживання чи неналежне виконання посадовими особами ПАТ «Укрпошта» своїх обов`язків на відповідачів.

Апеляційний суд враховує також, що ОСОБА_1 як правонаступник, спадкоємець ОСОБА_2 достовірно знала про те, що відповідне нерухоме майно перебуває в іпотеці, а також про претензії на нього кредитора – ПАТ АКБ «Київ», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», оскільки банк ще 06 листопада 2012 року пред`явив до Першої винницької державної нотаріальної контори вимогу до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , а сама ОСОБА_1 в січні 2016 року звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., ТОВ «Академічна клініка», про визнання припиненим договору іпотеки, припиненим права на вимогу за договором іпотеки та виключення записів з реєстру, в задоволенні якого відмовлено рішенням Вінницького міського суду від 09 червня 2016 року.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 1 статті 376 ЦК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення Вінницького міського суду слід скасувати в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Витрати відповідача ТОВ «Вінукрмед» і третьої особи без самостійних вимог – Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В. становлять 3 457,82 грн, понесені на сплату судового збору за подання апеляційних скарг і підлягають стягненню з позивача відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, Суд, -

постановив:

Апеляційні скарги відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед» і третьої особи без самостійних вимог - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2020 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 30205092 та 30205065 від 24 червня 2016 року, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною і скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно – реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед» на земельну ділянку площею 0,0503 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташовану в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0510136610:02:052:0017), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822631805101, номер запису про право власності 15128417 та нежитлову будівлю з прибудовами площею 773,2 кв. м., розташовану в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822496205101, номер запису 15128394, а також розподілу судових витрат, і ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінукрмед» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни судові витрати по справі – судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 457,82 грн кожному.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.03.2021

Головуючий                                                        Стадник І.М.

Судді                                                                Міхасішин І.В.

                                                                       Сопрун В.В.