Справа 2-261/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Лавренчук Л.М.

з участю: позивача ОСОБА_1,відповідачів :ОСОБА_2, ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_4 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно,суд,-

 встановив :

      Позивачі звернулися до суду з позовом,в якому зазначали,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько – ОСОБА_5.Після його смерті відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,0,25га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою.Сторони є спадкоємцями за законом. Відповідачі спадщини не прийняли. Позивачі прийняли спадщину, вступивши у фактичне володіння спадковим майном.Але вони не можуть реалізувати свої спадкові права на вищезгадане майно,оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця).Просили встановити факт прийняття ними спадщини після смерті їх батька ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, і визнати за ними в рівних частках право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,0,25га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою,як на спадщину за законом.

       Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі,обґрунтувавши їх наведеними в позові обставинами.

       Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився,направив на адресу суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, вказував,що позов підтримує з наведених в позовній заяві підстав.

       Відповідачі в судовому засіданні позов визнали,проти задоволення не заперечували.

       Вислухавши позивача ОСОБА_1,відповідачів,дослідивши матеріали справи,суд встановив: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.5);після його смерті відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,0,25га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою (а.с.14,15); спадкоємцями за законом є сторони (а.с.6-13).Відповідачі спадщини не прийняли. Позивачі прийняли спадщину,вступивши у фактичне володіння спадковим майном в 6-місячний строк після смерті спадкодавця(а.с.16),але вони не можуть реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця).    

 Зазначені обставини визнанні відповідачами,підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

      Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.549 ч.1 ЦК України (в ред.1963 року) ст.ст.325,328,380 ЦК України,ст.120 ЗК України ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

При вирішенні спору суд виходить з положень ст.549 ч.1 ЦК України (в ред.1963 року),згідно якої вважається,що спадкоємець прийняв спадщину,якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивачі позбавлені можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входять до складу спадщини.У відповідності зі ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Згідно ст.120 ЗК України,набувач права власності на жилий будинок одночасно набуває право власності на земельні ділянки для його обслуговування без зміни цільового призначення,відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

     Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,встановлює факт прийняття спадщини позивачами після смерті їхнього батька ОСОБА_5 та визнає за ними право власності по 1/2 частині за кожним на жилий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,0,25га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою.

    Враховуючи клопотання позивачів суд понесені ними судові витрати при подачі позову на їх користь з відповідачів не стягує.

Керуючись ст.549 ч.1 ЦК України (в ред.1963 року) ст.ст.325,328,380 ЦК України,ст.120 ЗК України, ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV. ст.ст.10,11,60,209,212,214,215,256 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В  :

Позов  задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_4 після смерті їх батька ОСОБА_5,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину жилого будинку за АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0,125 га для обслуговування жилого будинку,0,175 га. для ведення підсобного господарства розташовані по АДРЕСА_1.

    Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину жилого будинку за АДРЕСА_1 та земельні ділянки : площею 0,125га. для обслуговування жилого будинку,0,175га. для ведення підсобного господарства розташовані по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       С У Д Д Я   :