Справа № 22-Ц-698/06 Рядок 42

Головуючий у І інстанції -Костюкевич О.К. Доповідач - Здрилюк О. І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 липня 2006 року                                                                                          місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Сівчука Є.І, суддів - Подолюка В.А., Здрилюк О.І, при секретарі Губарик К.А., з участю прокурора Тарасюк Н.Б., пр-ка відповідача Даниліка Ф.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом прокурора Волинської області в інтересах ОСОБА_1 до Волинської обласної спілки споживчих товариств про визнання статуту Волинської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) недійсним за апеляційною скаргою в.о.прокурора Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 травня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі:

прокурор Волинської області;

представник прокурора - Тарасюк Ніна Борисівна;

позивач - ОСОБА_1;

представник позивача - ОСОБА_2;

відповідач - Волинська обласна спілка споживчих товариств;

представники відповідача - Горгут Володимир Михайлович, Данилік Федір Якович.

Колегія суддів -

встановила:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 травня 2006 року в позові прокурора Волинської області в інтересах ОСОБА_1 до Волинської обласної спілки споживчих товариств про визнання статуту Волинської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі в.о. прокурора Волинської області просить скасувати це рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Вважає, що судом допущене порушення норм процесуального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вказує, що суд не врахував того, що виключення позивача ОСОБА_1 з членів споживчого товариства не проводилось, оскільки такої заяви він особисто не подавав, а також відсутні будь-які інші докази з цього приводу. Крім того, 04.04.2006 року ним сплачено 20 грн. членських внесків.

Також відомості про розмір частки пайовиків у майні споживчого товариства містять грубі виправлення.

Суд ухвалив рішення до проведення перевірки стосовно видачі споживчим товариством членських квитків під тим самим номером різним особам.

Відповідач, заперечуючи апеляційну скаргу, вказує, що рішення суду постановлене на підставі всіх досліджених в судовому засіданні доказів, без порушень норм матеріального і процесуального права, а тому просить залишити його без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не є членом Теремнівського споживчого товариства, немає частки (паю) в майні товариства, а тому його права відповідачем порушуватись не можуть.

Даний висновок судом зроблено на підставі досліджених в судовому засіданні належних доказів.

Із наявної в матеріалах справи копії членського квитка НОМЕР_1, виданого 15.02.2001 року на ім*я позивача вбачається, що він являється членом Теремнівського споживчого товариства Луцької райспоживспілки (а.с. 6).

Із довідки Теремнівського споживчого товариства за № НОМЕР_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 р. по 01.01.2006 р. пайовиком в товаристві не рахується, в списках на перереєстрацію станом на 01.01.2000 р. не значиться, частка йому не визначена, оскільки обов*язкові пайові внески становлять 20 грн., а у нього рахується від сплачених в 1994 році 20000 крб. - 0,20 грн. (а.с. 120).

Враховуючи сплату позивачем пайового внеску в розмірі 20 грн. лише 04.04.2006 року, тобто під час судового розгляду справи і уже після реєстрації оспорюваного статуту відповідача, його вимоги про визнання недійсним даного статуту є безпідставними.

Крім того, Теремнівське споживче товариство Луцької райспоживспілки, членом якого себе рахує позивач, має свій статут, який і визначає правове положення товариства в цілому та його членів зокрема.

Відповідно до вимог ч.З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не довів, що оспорюваним статутом відповідача порушено будь-які його права.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами правильно визначив правовідносини між сторонами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому для його зміни чи скасування підстав не вбачається.

Керуючись ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу в.о.прокурора Волинської області відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 16 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді