Справа № 274/1193/14-ц Провадження № 2-і/274/52/21

  УХВАЛА

Іменем України

       26.03.2021 м.Бердичів

       Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), за участю секретаря судових засідань Лободи В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулось до суду із вказаною заявою, в якій просить замінити стягувача АТ "Дельта Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", код ЄДРПОУ 40340222, у справі № 274/1193/14-ц.

В обгрунтування заяви зазначено, що 03.07.2014 Бердичівським міськрайонним судом ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором №128/ФКВ-07 від 10.07.2007 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ "ДельтаБанк".

23.06.2020 між ПАТ "ДельтаБанк»" та ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором, перейшло до нового кредитора - ТОВ "Еліт Фінанс".

Вказуючи на положення ст. 442 ПК України, заявник просить замінити стягувача - ПАТ "ДельтаБанк", його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс".

Представник стягувача, заявник, боржник та/або їх представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У поданій заяві представник ТОВ "ФК"Еліт Фінанс" просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши заяву, додані до неї докази, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні Бердичівського міськрайонного суду перебувала цивільна справа № 274/1193/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 3.07.2014 по вищезазначеній справі позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 160500,88 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 802,51 грн.

23.06.2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" укладено договір про відступлення права вимоги №2268/К, згідно умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" набуло право вимоги за кредитним договором №128/ФКВ-07 від 10.07.2007 (а.с. 3-7).

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 26.02.2021 року оригінали виконавчих листів щодо боржників ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебуває.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ятастатті 442 ЦПК).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другоїстатті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

За змістом частини першоїстатті 512 ЦК Українивідступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України,статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першоїстатті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у цій справі.

Судом не встановлено, що договір відступлення права вимоги оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник.

Так, на підставі наданих заявником доказів судом встановлено, що права кредитора за кредитним договором №128/ФКВ-07 від 10.07.2007№128/ФКВ-07 від 10.07.2007 ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло на підставі договору про відступлення права вимоги №2268/К.

       Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Відповідно достатті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження 61-4475св20).

Беручи до уваги те, що до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» перейшли права кредитора у зобов`язальних правовідносинах, які виникли між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 на підставі договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та заміни стягувача у справі.

Керуючись ст. ст.258, 268, 354, 442, ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задовольнити.

Замінити стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження: 03056, м.Київ, провул.Ковальський,19 офіс 147; код ЄДРПОУ 40340222) у справі № 274/1193/14-ц.

       Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

       Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

       Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                             Т.Б.Большакова