Справа № 22ц-21006/2010 Головуючий в суді першої
Категорія № 57 (1) інстанції – Коноваленко М.І.
Доповідач – Савіна Г.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
при секретарі – Бадалян Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання неправомірною відмову в перерахунку виплат та виплаті заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання неправомірною відмову в перерахунку виплат та виплаті заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 квітня 2007 року по 01 січня 2008 року та зобов’язати відповідача здійснити цей перерахунок та виплату відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» за вказаний період.
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу в перерахунку та виплаті з 09 липня 2007 року ОСОБА_2 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язано відповідача призначити, донарахувати і виплатити їй недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року 31 грудня 2007 року включно, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років на час її виплати у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду, посилаючись на те, що відповідач виступає лише розпорядником бюджетних коштів, а порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається Кабінетом Міністрів України, який щорічно у проекті Державного бюджету України передбачає цільові кошти необхідні для виплати вищезазначеної допомоги. Призначення цієї допомоги проводиться через програмне забезпечення, яке розробляє державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр» на підставі доручення Міністерства праці та соціальної політики України та не може бути самостійно змінене та виплачене відповідачем, оскільки ці кошти не передбачені кошторисом. Крім того, оскільки відповідач здійснює виплату допомоги за рахунок бюджетних коштів, рішення судів не можуть бути виконані, так як виникне загроза невиконання поточних зобов’язань перед іншими пільговими категоріями громадян та працівниками Управління. Окрім цього, вважає що позивач пропустила строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради та їй призначена виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв’язку з народженням 27 лютого 2006 року доньки Олени.
На підставі абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якою було встановлено обмеження суми допомоги, відповідачем було призначено та виплачено позивачу матеріальну допомогу на дитину за липень 2007 року в сумі 129,03 грн., за серпень, вересень – 132,64 грн., за жовтень - 130,64 грн., за листопад - 140,05 грн., за грудень - 144,10 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наступного.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції до 01.01.08 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч.1 ст.14 цього ж Закону допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік.
Абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.п.7, 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
З огляду на це суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною у розмірі передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є неправомірними.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що в період з 09.07.07 по 31.12.07 при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», згідно якої державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховується та виплачується у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, який складав з 01.04.07 суму - 463 грн. щомісячно, з 01.10.07 по 31.12.07 суму - 470 грн. щомісячно (ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»).
Враховуючи встановлений судом першої інстанції факт нарахування та виплати позивачу щомісячної державної допомоги на дитину у розмірі нижчому, ніж це визначено законом, є правильним висновок суду першої інстанції щодо обов’язку відповідача здійснити донарахування та виплату на користь позивача недоплаченої суми грошової допомоги на дитину з 09.07.07 по 31.12.07 рік, згідно положень ст. 15 вищевказаного закону.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність коштів на виплату, передбаченої ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомоги.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та поклала виконання цього обов'язку на органи праці та соціального захисту, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
На думку колегії суддів безпідставними є доводи відповідача, що судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням представника відповідача щодо порушення позивачем строку позовної давності, передбаченого п. 2 ст. 99 КАС України, оскільки суд обґрунтовано та в межах наданих йому повноважень дійшов правильного висновку, що позивачем подано позов до суду у встановлений законом строк, враховуючи, що про порушення своїх прав позивач дізналася, лише у листопаді 2008 року, отримавши офіційну письмову відмову відповідача у перерахуванні допомоги та вказав на відсутність підстав для відмови в задоволенні позову з цих підстав.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи всебічно, повно і об’єктивно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та ухвалено законне рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами справи, висновками суду викладеними в постанові, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.
В іншій частині постанова не оскаржується.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу відхилити.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
Л.А.Братіщева