Справа № 10-123/2009 р.

Головуючий у 1-ій інстанції - Ванівський О.М.

Доповідач - Данко В.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

24 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Галапаца І.І., 

суддів Данка В.В., РевераВ.В., 

з участю прокурора Іваника Т.Я., 

апелянтів ОСОБА_1, ОСОБА_2, 

захисника ОСОБА_3, 

потерпілої ОСОБА_4, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2009 року, 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2009 року. відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову прокурора Галицького району м. Львова від 01 жовтня 2008 року про порушення відносно них кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, з тих підстав, що у прокурора було достатньо законних приводів і підстав для порушення кримінальної справи відповідно до ч. 3 ст. 27 КПК України.

З таким рішенням судді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погодилися і подали апеляцію, в якій вважають постанову необгрунтованою та незаконною, постановленою з грубим порушенням процесуального законодавства, що призвело до порушення їхнього конституційного права на судовий захист прав та законних інтересів особи. Вказують, що суд допустив однобічність при розгляді скарги, неповно дослідив всі представлені ними докази, не взяв до уваги їхніх доводів про те, що кримінальна справа була порушена без достатніх на те підстав та приводів, та не звернув увагу на допущенні істотні порушення норм кримінально-процесуального закону при порушенні кримінальної справи прокурором, у якого не було жодних підстав для порушення справи відповідно до ч. 3 ст. 27 КПК України.

Просять постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2009 року скасувати та прийняти рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, виступи ОСОБА_1 та ОСОБА_2. їхнього захисника на підтримання апеляції, думку потерпілої, її представника та прокурора Іваника Т.Я. про обгрунтованість та законність рішення суду, обговоривши наведені доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

При наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Як встановлено судом першої інстанції, приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України були звернення

ОСОБА_4 до Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області щодо неправомірних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які виражаються в постійному створенні конфліктних ситуацій, в ході яких заявниці спричиняються легкі тілесні ушкодження. Так. 14.09.2006 року ОСОБА_4 звернулася із заявою про те, що на сходовій клітці АДРЕСА_1 сусіди ОСОБА_1 спричинили їй тілесні ушкодження, які згідно з актом судово-медичного дослідження № 2561 від 14.09.2006 року є легкими тілесними ушкодженнями. 10.11.2006 року ОСОБА_4 звернулася із заявою про те. що ОСОБА_1 на сходовій клітці АДРЕСА_1 спричинив їй тілесні ушкодження. які згідно з актом судово-медичного дослідження № 3154 від 10.1 1.2006 року є легкими тілесними ушкодженнями. 31.03.2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися із заявою про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на сходовій клітці АДРЕСА_1 спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_4. які згідно з актом судово-медичного дослідження № 893 від 31.03.2007 року є легкими. 15.04.2007 року ОСОБА_4 звернулася щодо неправомірних дій сусідів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які на сходовій клітці АДРЕСА_1 спричинили їй, згідно з актом судово-медичного дослідження № 1018 від 14.04.2007 року, легкі тілесні ушкодження. 19.07.2008 року ОСОБА_4 звернулася із заявою щодо неправомірних дій сусідів ОСОБА_1 та ОСОБА_2. які підїзді АДРЕСА_1 спричинили заявниці згідно з актом судово-медичного дослідження № 1937 від 19.07.2008 року, легкі тілесні ушкодження. Після перевірки цих заяв прокурор Галицького району м. Львова і порушив кримінальну справу.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 КПК України, якщо справа про будь-який зазначений у ч. 1 ст. 27 КПК України злочин має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий не може захистити свої законні інтереси з різних причин, прокурор порушує справу і при відсутності скарги потерпілого.

Разом з тим суддя, перевіряючи законність порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України не достатньо перевірив твердження прокурора про те, що за всіма зверненнями ОСОБА_4 Галицьким РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області проводилися перевірки відповідно до ст. 97 КПК України, за результатами яких були прийняті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України у, звязку з відсутністю в діях учасників конфлікту ознак злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи № 141 - 2390, в якій обєднано в одне провадження вищевказані звернення ОСОБА_4, то в ній наявні постанови, які суперечать твердженням прокурора.

Так, на а. с. 70 т. 3 міститься постанова органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 листопада 2006 року, з якої вбачається, що предметом перевірки були заяви ОСОБА_4 та зустрічна заява ОСОБА_1, в яких ОСОБА_4 обвинувачувала ОСОБА_1 в тому, що останній 10 листопада 2006 року, близько 12 год., на сходовій клітці будинку АДРЕСА_1 ображав її та її доньку ОСОБА_6, штовхав їх, намагався вдертися до їхньої квартири, у звязку з чим вона вимушена була застосувати до ОСОБА_1 газовий балончик. В результаті медичного висновку у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були виявлені легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_1 у своїй заяві обвинувачував ОСОБА_4 в тому, що вона у вказаний час бризнула йому в обличчя сльозоточивим газом, в результаті чого йому було заподіяно легкі тілесні ушкодження. Про будь-який висновок органу дізнання, що у діях учасників конфлікту відсутній склад злочину, передбаченого ст. 296 КК України, у постанові не йдеться. А є рішення на підставі п.2 ст. 6, ст. ст. 27,97,98 КПК України: в порушенні кримінальної справи відмовити, дати відповідь заявникам; громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 винести офіційне застереження про недопустимість антигромадської поведінки.

На а.с.91 т. 3 міститься постанова органу дізнання від 29 листопада 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи за п.2 ст. 6 КПК України за заявою ОСОБА_5, в якій останній просив вжити заходів до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які постійно провокують конфлікти та погрожують його сімї та повідомляв про те, що 10 листопада 2006 року його дружині ОСОБА_4 були нанесені тілесні ушкодження. А відмовлено у порушенні кримінальної справи було з тих підстав, що в ході проведеної перевірки встановлено, що з даного приводу заявник звертався неодноразово до Галицького РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області і з приводу цих звернень були прийняті рішення.

На а.с. 10 т. 3 наявна постанова органу дізнання від 28 липня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України за п.2 ст. 6 КПК України щодо конфлікту, який мав місце 19 липня 2008 року. Як вбачається зі змісту вказаної постанови, предметом перевірки органу дізнання були: заява ОСОБА_2 від 19 липня 2008 року /зареєстрована за № 3910 /т. 3, а.с. 16// про те, що його та його батька ОСОБА_1 ОСОБА_4 та її зять ОСОБА_7 безпричинно оббризкали невідомою речовиною з балончика; заява ОСОБА_4 /зареєстрована за № 3911 /т. 3, а.с. 22// про вжиття заходів до ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2, який 19 липня 2008 року наніс їй тілесні ушкодження з невідомих їй причин.

Однак прокурор, незважаючи на те, що предметом розгляду постанови від 28 липня 2008 року були зустрічні заяви як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4. рішення про порушення кримінальної справи без будь-яких мотивувань прийняв лише за заявою ОСОБА_4

Вказані постанови органу дізнання ніким не скасовані.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо особи, про яку є не скасована постанова органу дізнання, слідчого прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляції, що суд допустив однобічність при розгляді скарги, неповно дослідивши докази по справі. Як вбачається із змісту постанови, аналізувалися лише ті обставини, які були приводом та підставою для порушення кримінальної справи. Оцінка ж доказів судом може мати місце лише при розгляді справи по суті, а не на стадії досудового слідства.

Разом з тим колегія суддів вважає, що за наведеної вище недостатності перевірки матеріалів справи суддею, постанова не може бути залишена без змін і тому підлягає скасуванню. А справа підлягає поверненню на новий розгляд у той же ж суд іншим суддею для усунення вказаних недоліків та більш повної перевірки підстав та приводів для порушення прокурором кримінальної справи на підставі ч. 3 ст. 27 КПК України відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів, 

 

УХВАЛИЛА:

 

Скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову прокурора Галицького району м. Львова від 01 жовтня 2008 року про порушення відносно них кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України скасувати, справу направити на новий розгляд у той же ж суд іншим суддею.