Справа №22ц-1232,2009р.

Категорія: 5

Головуючий в 1-й інстанції Палькова В.М.

Доповідач - Цуканова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року травня місяця "27" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В.

Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.

при секретарі - Шешені С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 16 січня 2009 року

за позовом.

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про визнання права особистої власності на нерухоме майно

та за зустрічним позовом.

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1,

третя, особа - ЗАТ КБ «Приваьтбанк»,

про розподіл спільно нажитого майна подружжя.,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі квартира), посилаючись на те, що придбав її під час зареєстрованого шлюбу з відповідачкою, але за особисті кошти.

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, просила виділити останньому та їй по 1/2 частині (в ідеальних частках) спірної квартири та визначити подальший порядок сплати кредитних коштів за спірну квартиру на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» поділивши витрати між нею та ОСОБА_1 порівну - по 64,50 доларів США щомісячно.

ОСОБА_2 також просила стягнути з ОСОБА_1 23 238,50 грн. компенсації вартості її частки у спільній сумісній власності на магазин, що знаходиться в АДРЕСА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_1 продав магазин 18.03.2008 року за 46 277,00 грн., які використав на придбання автомобіля на ім’я свого батька.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16.01.2009 року первісний та зустрічний позови задоволено частково: проведено поділ майна, набутого в період шлюбу між; сторонами з виділенням у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким його позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновку суду обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт та його представник пояснили, що з рішенням суду в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про визначення порядку сплати кредитних коштів на користь ЗАТ КВ «Приватбанк» та стягнення 23 238,50 грн. вони згодні та його оскаржують.

В письмових запереченнях ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала, просила рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи видно, що з 14.09.2002 року сторони уклали зареєстрований шлюб /а.с.22/.

За кредитним договором від 31.05.2005 року ЗАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит на строк до 01.06.2020 року в розмірі 11 871,00 доларів США на придбання нерухомості -квартири АДРЕСА_1, обумовивши обов’язок ОСОБА_1 щомісячно погашати заборгованість банку по 129,00 доларів США /а.с. 19-21/.

31.05.2005 року на ім’я ОСОБА_1 придбано спірну квартиру за ціною 62 400,00 грн. /а.с. 13/.

Оскільки ОСОБА_1 не надав доказів придбання ним квартири за його особисті кошти та доказів усунення ОСОБА_2 від матеріального забезпечення сім'ї, то суд на підставі ст. ст. 60,69,70 СК України дійшов висновку, що спірна квартира є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, право на поділ якої сторони мають в рівних частках.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, ґрунтується на вимогах закону.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин роз’яснення Пленуму Верховного Суду України (п.14 Постанови №7 від 04.10.1991 року з наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок»), оскільки дане роз’яснення стосується кредитування приватного житлового будівництва і має прийматися до уваги при визначенні частки кожного учасника спільної власності та при вирішенні питання про грошові розрахунки між сторонами. У розглянутій справі кредит отримано ОСОБА_1 не на будівництво чи ремонт квартири, а на її придбання, питання про грошові розрахунки між: сторонами та про погашення кредиту рішенням суду в частині, що оскаржується, не вирішувалися.

Оскільки рішення суду в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову про визначення порядку сплати кредитних коштів та про стягнення 23 238,50 грн. - 1/2 частини коштів, виручених від продажу магазину, ніким не оскаржується, то колегія суддів, відповідно до принципу диспозитивності юридичної оцінки йому не дає.

Керуючись ст. ст. 303,308,315, п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 16 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.