Справа №22ц-1397,2009р.
Категорія: 52
Головуючий в 1-й інстанції Заболотний В.М.
Доповідач — Цуканова І.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року червня місяця "03" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В.
Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.
при секретарі — Жегуліній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами комунального підприємства «Янтарний» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 березня 2009 року та ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 2 квітня 2009 року по справі
за позовом.
ОСОБА_3
до
комунального підприємства «Янтарний»,
третя, особа — ОСОБА_5,
про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, стягнення заборгованості за оренду автомобіля,
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до комунального підприємства «Янтарний» (далі КП «Янтарний»), просив визнати незаконним наказ №16-а від 30.03.2007 року про звільнення його за п.4 ст. 40 КЗпП України, змінити формулювання причини звільнення на ст. 39 КЗпП, стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду в сумі 5 000 грн.
При розгляді справи позивач змінив позовні вимоги: просив поновити його на роботі на посаді начальника охорони, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, заборгованість за оренду належного йому автомобіля в сумі 592,50 грн., відшкодувати моральну шкоду в сумі 5 000 грн.
Позивач при цьому послався на незаконність його звільнення, оскільки прогулів він не допускав та відмову відповідача добровільно сплатити належні йому суми.
Ухвалою суду від 12.05.2008 року до участі у справі залучено, як третю особу, ОСОБА_6, який видав оспорюваний наказ про звільнення.
Справа розглядалася судами двічі.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 17.03.2009 року позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника охорони КП «Янтарний»; стягнуто з КП «Янтарний» на користь ОСОБА_3 22 320,67 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 595,50 грн. заборгованості за оренду автомобіля, 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати 3 170 грн., а всього 27 083,17грн; стягнуто судовий збір 51,00 грн. у доход держави та 30 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи; в іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
В апеляційній скарзі КП «Янтарний» просило рішення суду скасувати в частині поновлення на роботі, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної вимоги, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат змінити, зменшивши суму середнього заробітку до 7 882,40 грн. та суму судових витрат - до 1 350,00 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Рішення суду в частині стягнення заборгованості за оренду автомобіля відповідач не оскаржував.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.04.2009 року роз’яснено заяву КП «Янтарний», а саме, що згідно ухвали апеляційного суду Херсонської області від 26.02.2008 року рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.12.2007 року скасовано у повному обсязі, а справу направлено до місцевого суду на новий розгляд, а рішенням цього ж суду від 17.03.2009 року ОСОБА_3 поновлено на посаді начальника охорони КП «Янтарний» та в порядку п.4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі.
В апеляційній скарзі КП «Янтарний» просило ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, посилаючись на її невідповідність вимогам закону.
Письмових заперечень на апеляційні скарги не надійшло.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга на рішення суду підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи видно, що сторони знаходилися у трудових відносинах: згідно наказу КП «Янтарний» №18-к від 30.03.2004 року позивач прийнятий на посаду начальника охорони з 18.03.2004 року /а.с.8/.
Наказом №16-а від 30.03.2007 року відповідач звільнив ОСОБА_3 з роботи з 30.03.2007 року згідно п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин з 21.03.2007 року по 30.03.2007 року /а.с.13/.
Судом встановлено, що покладені в основу цього наказу докази відсутності позивача на роботі: службова записка начальника охорони Кім Г.А. та акт посадових осіб підприємства, фактично складені після видання оспорюваного наказу, а саме, 12.04.2009 року та 24.04.2007 року відповідно /а.с.11-зв, 14/.
Оскільки відповідачем не доведено факт скоєння позивачем прогулів без поважних причин в період з 21.03.2007 року по 30.03.2007 року та порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення (наказ винесено до виявлення проступку, не запропоновано позивачу надати письмові пояснення, у триденний строк останньому не вручено копію наказу про звільнення), то суд дійшов висновку про поновлення ОСОБА_3 на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування заподіяної незаконним звільненням моральної шкоди в сумі 1 000 грн.
З таким висновком суду щодо позовних вимог про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повністю погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Правильно встановивши, що звільнення позивача відбулося з порушенням закону, суд не врахував, що ОСОБА_3 поновлено на роботі наказом відповідача №88-а-к від 10.12.2007 року відповідно до вказівки про негайність виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.12.2007 року, яке скасоване ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26.02.2008 року /а.с. 186-188/, та звільнено з роботи наказом КП «Янтарний» №6-к від 22.01.2008 року за п.4 ст. 40 КЗпП України /а.с. 171/, який ніким не скасовано.
Оскільки за таких обставин поновлення позивача на роботі неможливо, то з урахуванням встановлених судом обставин незаконності його звільнення наказом №16-а від 30.03.2007 року це звільнення слід визнати неправильним, а у позові про поновлення на роботі - відмовити.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині поновлення на роботі слід скасувати та ухвалити нове, яким звільнення визнати неправильним, у поновленні на роботі відмовити.
Визнаючи за позивачем право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходив з того, що цей прогул мав місце з 01.04.2007 року до 17.03.2009 року (дати ухвалення рішення).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки з виданням КП «Янтарний» 10.12.2007 року наказу №88-а-к про поновлення ОСОБА_3 на роботі вимушений прогул для нього закінчився, тому стягненню підлягає середній заробіток за період з 01.04.2007 року до 10.12.2007 року, що з урахуванням його середньомісячного заробітку складає 7 808,07 грн. (947,80 грн. х 8 місяців + 947,80 грн.: 21 робочий день в грудні х 5 робочих днів) /а.с. 126/.
З огляду на наведене, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід змінити, зменшивши суму 22 320,67 грн. до 7 808,07 грн.
Визнання судом підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу незаконним звільненням та визначення розміру її компенсації в сумі 1 000 грн., виходячи із засад розумності і справедливості, відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими доказами, ґрунтуються га вимогах закону.
Рішення суду у вказаній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди до уваги не приймаються як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і такі, що висновки суду не спростовують.
Безпідставними є також посилання апелянта на відсутність письмових доказів понесення позивачем судових витрат у розмірі 3 170грн /а.с.59,60,125,157/, оскільки вони носять припустимий характер.
Відповідно, рішення суду в частині стягнення судових витрат слід також; залишити без змін.
Рішення суду в частині стягнення заборгованості за оренду автомобіля ніким не оскаржується, тому в силу принципу диспозитивності цивільного процесу судова колегія йому юридичної оцінки не дає.
Що стосується оскарженої апелянтом ухвали суду від 02.04.2009 року про роз’яснення рішення, то колегія суддів виходить з того, що апелянтом не наведено передбачених п.п.2,3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підстав для її скасування.
Доводи апеляційної скарги зводяться до опису подій в хронологічному порядку щодо звільнення позивача і поновлення на роботі, тому до уваги колегією суддів не приймаються.
Оскільки ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, то апеляційну скаргу на неї слід відхилити, а ухвалу залишити без змін.
На підставі п.4 ч. 1 ст. 40, ст235 КЗпП України, керуючись ст. ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Янтарний» на рішення суду задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 17 березня 2009 року в частині поновленні ОСОБА_3 на посаді начальника охорони комунального підприємства «Янтарний» та допуску негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Визнати неправильним звільнення ОСОБА_3 наказом комунального підприємства «Янтарний» №1б-а від 30 березня 2007 року за п.4 ст. 40 КЗпП України.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення на роботі відмовити.
Це ж рішення суду в частині стягнення з комунального підприємства «Янтарний» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити, зменшивши суму 22 320,67 грн. до 7 808,07 грн., загальну суму 27 083,17 грн. до 12 570,17 грн. відповідно.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Янтарний» на ухвалу суду відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 2 квітня 2009 залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.