Справа № 22ц-254/09 р.
Категорія справи - 48
Головуюча у 1-й інстанції - Гірник Т.А.
Доповідач в апеляційній інстанції - Цяцяк Р.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Петрички П.Ф.,
суддів Зверхановської Л.Д. і ОСОБА_1,
при секретарі Гуняк О.Я.
та за участю відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 жовтня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та змінено розмір стягуваних аліментів, встановлених рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19.05.2004 року, та ухвалено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 500 грн. - починаючи з 14.07.2008 року і до досягнення дитиною повноліття та до зміни матеріального становища сторін. Стягнуто з відповідача 58 грн. 50 коп. судових витрат в дохід держави. Відкликано виконавчий лист № 2-2140/04, виданий 22.06.2004 року Личаківським районним судом м. Львова по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Рішення суду в межах стягнення суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Дане рішення оскаржив відповідач ОСОБА_2
Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права.
Стверджує, що з 29.01.2004 року він кожного місяця сплачує аліменти на доньку у розмірі 200 грн., що стверджується квитанціями ЛД УДППЗ „Укрпошта", періодично забезпечує доньку одягом, їздить з нею на відпочинок, ходить в цирк, оплачує половину коштів на медикаменти.
Також стверджує, що не спроможний сплачувати аліменти в сумі 500 грн., оскільки є безробітним, а твердження відповідачки про наявність у нього високих доходів вважає такими, що не відповідають дійсності.
Звертає увагу на те, що п. 3 ст. 184 СК України передбачена державна допомога на дитину у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно долучених до апеляційної скарги квитанцій ЛД УДППЗ „Укрпошта", відповідач почав сплачувати аліменти по рішенню суду від 19.05.2004 року у розмірі 150 грн. лише починаючи з 17.01.2006 року (а.с. 42), а відтак доводи апеляційної скарги стосовно того, що апелянт з 29.01.2004 року кожного місяця сплачує на доньку аліменти у розмірі 200 грн., не відповідають фактичним обставинам справи.
Вище наведений висновок стверджується також і вироком Личаківського районного суду м. Львова від 05.09.2005 року, яким ОСОБА_2 (апелянта) було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України („Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей"), з якого, також, вбачається і те, що відповідач (апелянт), будучи працездатною особою, щонайменше більше трьох років ніде не працює і на обліку у центрі зайнятості (як особа, що шукає роботу) не перебуває.
Станом на день ухвалення судом оскаржуваного рішення законодавчо встановлений прожитковий мінімум для дитини такого віку, як донька сторін (2000 року народження), встановлено у розмірі 701 грн.
В той же час, як вбачається з наявних у справі довідок про доходи позивачки, вона працює, однак її середня заробітна плата не перевищує вище згаданий прожитковий мінімум для 8-ми річної дитини - доньки сторін, яка за станом здоров’я потребує також і додаткових витрат на її лікування (а.с. 4,6, 12,13,15-32).
З урахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів на дитину дав належну оцінку всім вище наведеним обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303,307 ч. 1 п.1,308,314 ч. 1 п.1,315,319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити та залишити рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 жовтня 2008 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.