Справа № 2а-12350/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Завальнюка І.В.,
при секретарі – Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6460,72 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований в Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області, як платник податків. Станом на 12.01.2009 року, відповідач має заборгованість в сумі 6460,72 гривень, яка виникла в результаті несплати відповідачем податку з доходів фізичних осіб. Зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із викладених вище підстав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснивши, що знаходиться в скрутному матеріальному становищі, у зв’язку із чим просив суд зменшити суму заборгованості, що підлягає стягненню.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на підставі направлення від 12.02.2009 року №70, відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» співробітниками Саратської міжрайонної державної податкової інспекції проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результати якої складений акт від 27.02.2009 року №273/1701/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян», в результаті не нараховано та не сплачено до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 5974,57 гривень.
На підставі вказаного акту перевірки Саратською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000121701/0 від 16.03.2009 року про визначення ФОП ОСОБА_2 податкового зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5974,57 гривень.
В подальшому, 12.01.2009 року відповідачем була подана річна декларація про доходи в якій зазначено, що сума одержаного валового доходу складає 168903,00 гривень, витрати 165662,00 гривень, сума чистого доходу 3241,00 гривень. На підставі декларації позивачем проведений перерахунок податку за 2008 рік, в результаті якого відповідачу нараховане податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 486,15 гривень та винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 10.02.2009 року №0000351701/0. Таким чином, заборгованість зі сплати податку на прибуток складає 6460,72 гривень.
Позивачем були направлені перша та друга податкові вимоги від 29.12.2006 року №1/56 та від 02.04.2009 року №2/26, проте на час звернення позивача до суду, заборгованість відповідачем не погашена, податкові повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядках не оскаржені.
Судом встановлено, що за перевіряємий період ФОП ОСОБА_2 сплачував та звітував про свою діяльність згідно загальної системи оподаткування шляхом сплати за торговий патент прибуткового податку з громадян на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
За даними перевірки встановлено заниження відповідачем валових доходів в розмірі 1050,00 гривень та завищення валових витрат в розмірі 44655,00 гривень. Відповідне заниження чистого доходу в сумі 45705,00 гривень призвело до заниження суми нарахованого податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 6777,77 гривень. При цьому, суми сплаченого патенту не враховані при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік – 223,30 гривень, за 2007 рік – 130,00 гривень, за 2008 рік – 450,00 гривень, а всього 803,20 гривень. Відтак, податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності не нараховано та не сплачено до бюджету за 2006 рік – 283,67 гривень, за 2007 рік – 26,00 гривень, за 2008 рік – 5664,90 гривень, а всього 5974,57 гривень. З урахуванням перерахунку податку за 2008 рік, проведеного на підставі поданої відповідачем річної декларації за 2008 рік, відповідачу визначено зобов’язання з податку на прибуток фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 486,15 гривень. Таким чином, на час розгляду справи, сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 зі сплати податку з доходів фізичних осіб становить 6460,72 гривень. Відповідачем зазначені факти не заперечувалися.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Відтак, суд не приймає до уваги заперечення відповідача з посиланням на скрутне матеріальне становище, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки вони не засновані на законодавстві, що регулює спірні правовідносини.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Згідно абз. 2 п.3 ст.14 розділу 4 вказаного Декрету суми плати за патент i суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.
Відповідно до абз.3 п.3 ст.14 розділу 4 Декрету додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції подають до суду позови про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок майна боржників.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі .
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в доход державного бюджету (код 23214985, р/р 33217800700477, ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість в сумі 6460,72 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано «26» березня 2010 року.
Суддя ______________________ І.В. Завальнюк