Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2010 року Справа № 2а-795/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю.,
за участю представників:
- від позивача –ОСОБА_1,
- від відповідача - не з’явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації в Кіровоградській області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій.
Обставини справи
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 08 лютого 2010 року №110374.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за посадовими особами відповідача 29 січня 2010 року проведено перевірку кафе «Донбас»з питань дотримання чинного законодавства у сфері обігу та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За результатами перевірки встановлено порушення ч. 30 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.95р. №481/95-ВР – зберігання алкогольних напоїв без внесення місяця зберігання до Єдиного державного реєстру про що складно акт №66/32-200/783102494 від 29.01.2010р. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №110374 від 08.02.2010р., яким до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з тих підстав, що посадовими особами відповідача під час перевірки достеменно не встановлено факт реалізації (зберігання) алкогольних напоїв, тютюнових виробів про що відсутній запис в п. 11 акту перевірки. Крім того, вартість алкогольних напоїв, які зберігались в приміщенні кафе на момент перевірки не перевірялась, а акт складено лише з розрахунку бармена.
Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити з підставі зазначених в позові.
Відповідач заперечень проти позову суду не надав, в судове засідання не з’явився вдруге. При цьому суд зазначає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованими, а тому є таким, що спрямоване на затягування розгляду справи.
Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.05.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 19.05.2010р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
в с т а н о в и в:
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.95р. №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 лютого 2007 року № 71 Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Департамент) функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України.
Згідно п. 2.2 вказаного Положення одним з основних завдань Департаменту є здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Відповідно до п. 3.4 вказаного Положення до функцій Департаменту віднесено проведення перевірок діяльності суб'єктів господарювання щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, участь в інвентаризації спирту, готової продукції та сировини.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача 29 січня 2010 року проведено перевірку кафе «Донбас»за адресою: м. Кіровоград, вул. Преображенська, в якому позивачем здійснюється підприємницька діяльність, з питань дотримання чинного законодавства у сфері обігу та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За результатами перевірки встановлено порушення вимог абз. 1 п. 2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 та ч. 30 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.95р. №481/95-ВР –зберігання алкогольних напоїв без внесення місяця зберігання до Єдиного державного реєстру про що складено акт №66/32-200/783102494 від 29.01.2010р. (а.с. 7-9).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №110374 від 08.02.2010р. (а.с. 6), яким до позивача на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.95р. №481/95-ВР застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.95р. №481/95-ВР надається визначення термінів, які вживаються в даному Законі, зокрема передбачено наступне:
- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;
- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
- місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Зі змісту вказаних термінів вбачається, що місце торгівлі та місце зберігання –поняття не тотожні, а це означає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями не може здійснюватися в приміщенні, яке, за даними Єдиного реєстру, є місцем зберігання.
Вказаний висновок також підтверджується змістом п. 2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251, яким передбачено, що до Єдиного реєстру вносяться:
- місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв;
- місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.
Тобто, вказаний порядок не містить вимоги про внесення до Єдиного державного реєстру місць зберігання об’єкта роздрібної торгівлі, в даному випадку місця здійснення позивачем підприємницької діяльності –кафе «Донбас», а тому висновок посадових осіб відповідача щодо необхідності внесення до Єдиного державного реєстру місць зберігання місця здійснення роздрібної торгівлі не ґрунтується на нормах закону, отже, не може бути підставою для застосування до позивача штрафної санкції.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 08 лютого 2010 року №110374 Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних,тютюнових виробів ДПА в Кіровоградській області, яким позивачеві визначено фінансові санкції в розмірі 1700 грн.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 18.05.2010р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.