Справа 22-5500/2006 Головуючий першої інстанції Шипович В.В.
Категорія 21 Доповідач Денисенко Л.Л.
РІШЕННЯ Іменем України
22 червня 2006 року Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Головуючого ДенисенкоЛ.Л.
судді Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.
при секретарі Жукової О.М. з участю позивача, представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки
на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки 19 квітня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки просе скасувати рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 19 квітня 2006 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 22 000 грн., посилаючись на те, що відсутні докази спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання та законом про бюджет на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди.
В судовому засіданні представник відповідача просив скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити, позивач просив рішення суду залишити без зміни.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 з 1981 року по 2003 рік працював на шахті ім.Гайового ДП „Артемвугілля" на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 2 серпня 1999 року йому вперше встановлено втрату працездатності у зв"язку з професійним захворюванням -вібраційна хвороба 30%, 5 вересня 2002 року встановлено 40% втрати працездатності по сукупності профзахворювань: 15%-кохлеоневрит, 25%-вібраційна хвороба, 7 квітня 2003 року встановлено 60% по сукупності профзахворювань: 20%-бронхіт,25%-вібраційна хвороба 15%-кохлеоневрит, 13 квітня 2005 встановлено 65% по сукупності захворювань: 25%-бронхіт5,25%-вібраційна хвороба, 15%-кохлеоневрит, позивача визнано інвалідом З групи. Внаслідок професійних захворювань позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації життя, чим йому спричинено моральну шкоду. Суму моральної шкоди суд визначив 22 000 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду підлягає зміні з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" моральну шкоду виплачує Фонд. Сума компенсації моральної шкоди визначається у судовому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 більше 20 років працював в шахті на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. З 1999 року за висновками МСЕК йому встановлюється стійка втрата працездатності у зв"язку з професійними захворюваннями, останнім висновком МСЕК від 13 квітня 2005 року позивачу встановлено втрату працездатності 65% по сукупності 25%-бронхіт,15%-кохлеоневрит, 2 5 %-вібраційна хвороба, яка була встановлена вперше у 1999 році і встановлено втрату працездатності 30%, позивача визнано інвалідом 3 групи. Внаслідок професійних захворювань позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації життя, тим самим йому спричинено моральну шкоду.
Тому висновок суду про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди є правильним, також суд правильно визнав, що у зв"язку з професійними захворюваннями стан здоров"я позивача погіршився порівняно з попередніми висновками МСЕК.
При вирішенні питання визначення суми компенсації моральної шкоди суд також врахував те, що слід враховувати втрату працездатності 25%-бронхіт і 15%-кохлеоневрит, оскільки вперше позивачу встановлено стійку втрату працездатності у зв"язку з професійним захворюванням-вібраціна хвороба у 1999 році і на той час відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди несло підприємство, а не Фонд, який діє тільки з 1 квітня 2001 року., тому слід враховувати втрату працездатності внаслідок профзахворювань 40% при визначенні суми моральної шкоди, яку повинен відшкодовувати Фонд.
Однак суд не врахував практику Міжнародного суду, згідно якої при визначенні суми компенсації моральної шкоди слід враховувати ступень втрати працездатності, виплату потерпілому одноразової допомоги, відшкодування шкоди, інші соціальні виплати, а також керуватися принципом справедливості.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає можливим визначити суму компенсації моральної шкоди позивачу 10 000 грн.
Оскільки по справі представлені необхідні докази, перевірено обставини справи і додаткова перевірка їх не потрібна, апеляційний суд вважає можливим змінити рішення суду без направлення справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.307,309 п.3,4,314,316 ЦПК України апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 19 квітня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду 10 000 /десять тисяч/ грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.