Справа № 304/327/21 Провадження № 2-о/304/13/2021

У Х В А Л А

26 березня 2021 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., розглянувши клопотання директора комунальної установи «Тур`я-Реметівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради Ігнатижак Оксани Юріївни, заінтересована особа – орган опіки та піклування Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною,

В С Т А Н О В И Л А:

Директор комунальної установи «Тур`я-Реметівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради Ігнатижак Оксана Юріївна звернулася до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2018 року про визнання ОСОБА_1 недієздатним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25 березня 2021 справу розподілено судді Гевці В.М.

Суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, дійшла висновку, що клопотання слід залишити без розгляду, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 300 ЦПК України, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання, рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним, а його опікуном призначено директора Тур`я-Реметівського психоневрологічного інтернату Закарпатської обласної ради.

Строк дії вказаного рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатним встановлено на два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак, вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Сторони у справі розпоряджаються своїми правами на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Згідно з ч. 7 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

З аналізу зазначених норм процесуального права, вбачається, що зацікавлена особа наділена правом звернутись до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною за обов`язкової умови – до закінчення строку (п`ятнадцять днів) дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

У цій ситуації у судовому рішенні Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2018 року визначено строк дії рішення суду два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Встановлено, що вказане рішення набрало законної сили 09 січня 2019 року.

Таким чином, директор комунальної установи «Тур`я-Реметівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради Ігнатижак О.Ю. мала право звернутись до суду із зазначеним клопотанням не пізніше 25 грудня 2020 року.

Однак ОСОБА_2 звернулась до суду лише 25 березня 2021 року, зокрема, через два місяці і 16 днів після спливу строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, тобто поза процесуальним строком.

Суддя зауважує, що зазначені норми є імперативними та гарантують реалізацію суб`єктивних та об`єктивних прав суб`єктом права.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК України передбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

На це суддя зауважує, що після спливу строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлені в ньому юридичні факти втрачають свою дію, та вже особа не вважається недієздатною, а вважається особою здатною керувати своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатною своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, при цьому припиняються права та обов`язки опікуна, визначені у Главі 6 ЦК України.

Крім цього, суддя звертає увагу на наступні положення глави 6 ЦПК України (процесуальні строки).

Відповідно до положень ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом.

Згідно з ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

У частинах 1 та 2 ст. 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В зазначених нормах законодавець закріпив поняття строк, в якому зокрема зроблено основний акцент на юридичному факті, тобто дії чи події, які набувають юридичного значення зі спливом строку. Процесуальний строк зокрема регулює правомірність процесуальної поведінки суб`єктів з урахуванням принципу своєчасності. Процесуальний строк можна розуміти, як проміжок часу, протягом якого повинні бути вчинені певні процесуальні дії.

Початок перебігу процесуальних строків в розумінні ст. 123 ЦПК України починається: 1) від певної календарної дати; 2) від настання події, з якою пов`язано його початок.

У цих правовідносинах перебіг процесуального строку почався від настання події – встановлення в судовому рішенні строку його дії – два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили (рішення набрало законної сили 09 січня 2019 року).

Отже, зважуючи на викладене та враховуючи зазначені норми матеріального та процесуального права, суддя дійшла висновку про залишення клопотання директора комунальної установи «Тур`я-Реметівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради Ігнатижак Оксани Юріївни про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. ст. 39, 40, 41 ЦК України, ст. ст. 120, 122, 123, 126, 127, 258, 259, 260, 300 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання директора комунальної установи «Тур`я-Реметівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради Ігнатижак Оксани Юріївни про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною – залишити без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Роз`яснити директору комунальної установи «Тур`я-Реметівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради Ігнатижак Оксані Юріївні про можливість звернення до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною.

Копію ухвали надіслати заявнику. 

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Гевці В. М.