Провадження № 3/742/316/21

Єдиний унікальний № 742/961/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді   Павлова В.Г.,

при секретарі Євтушенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення № 742/961/21, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зі слів не працюючого, місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 , зі слів – офіційно непрацюючого

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП –

за участі сторін:

особи, що притягується до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

       ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з адміністративного протоколу серії АПР18 №367248 від 06.03.2021 року, ОСОБА_1 ухилявся від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення нормальних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , який 03.03.2021 року близько 13 год. на території ЗОШ №5 по вул. Вокзальна в м. Прилуки вчинив конфліктну ситуацію з неповнолітнім ОСОБА_3 під час перебігу якої дав йому ляпаса по голові, декілька разів вдарив рукою в район живота і один раз коліном в живіт останньому, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення категорично не визнав та повідоив про належне забезпечення навчання, виховання свого неповнолітнього сина. Виникнення конфліктної ситуації за участі останнього в школі жодним чином не є свідченням ухиленням його як батька від виконання батьківських обов`язків.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч.4 ст155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.150 норми закону.

Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а його об`єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого, особа піддається певним заходам примусу.

Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту, у зв`язку із чим до нього пред`являються особливі вимоги.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення у ньому повинна викладатись суть правопорушення, поставлена особі у вину, яка повинна відповідати диспозиції відповідної статті (частини статті) КУпАП.

Однак, всупереч вимогам ст.ст.256,184 КУпАП у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з його боку ухилення від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків.

Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини про конфлікт за участі неповнолітнього ОСОБА_4 не є достатньою підставою для висновку про ухилення чи не виконання ОСОБА_1 , як батьком, покладених на нього обов`язків по вихованню сина, і не утворюють об`єктивної сторони, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Більше того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що вчинення неповнолітнім правопорушення є наслідком ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання дитини (довідок органу опіки та піклування щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, характеристик тощо).

Відсутні також будь-які характеристики з місця навчання та проживання, які б свідчили про попередню негативну поведінку неповнолітнього ОСОБА_4 або відомостей про негативний моральний облік батька, які б могло свідчити про нехтування ним процесу виховання дитини.

Пояснення ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не є визначальним для визнання його винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, а його завіряння посилення контролю за вихованням сина навпроти засвідчують усвідомлення ним необхідності виконання батьківських обов`язків.  

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Нечітке, незрозуміле обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, є порушенням права особи на захист. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не вбачається ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини, а саме неналежного забезпечення умов життя виховання ОСОБА_2 , а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, 184 ч.1,245,247,256,278,280 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - закрити.

Звернути увагу Управління освіти Прилуцької міської ради на посилення контролю адміністрацією шкіл м. Прилуки за поведінкою учнів в навчальних закладах.

Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Прилуцького міськрайонного суду

Чернігівської області В.Г.Павлов