ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2010 р. Справа № 2a-1015/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Скільський І.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю:
представника позивача: Мельничук М.В.,
представника відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом Прокурора Снятинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі
до „Малого підприємства „Вектор-49”
про стягнення коштів в сумі 4875,04 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
17 березня 2010 року Прокурор Снятинського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі до „Малого підприємства „Вектор-49” про стягнення заборгованості в сумі 4875,04грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. В обгрунтування посилається на те, що відповідачем, в порушення статей 18, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не погашено заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені в розмірі 4875,04 гривень, нарахованих за своєчасно не сплачені суми страхових внесків. Вважає, що сума несплачених штрафних санкцій та пені підлягає стягненню з відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце проведення судового засідання, був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (рекомендовані).
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що Мале підприємство „Вектор-49” є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України „Про збір на обов`язкове державне пенсіне страхування” та Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі.
Виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частина перша статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює обов’язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частина 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює обов’язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов’язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Судом встановлено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за грудень місяць 2009 року та січень місяць 2010 року здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов`ве державне пенсійне страхування” до відповідача було застосовано фінансова санкція в сумі 228,40грн. та нарахована пеня в сумі 6,74грн. Станом на 10.03.2010 року в загальному заборгованість становить 4875,04грн. Вказані обставини підтверджуються розрахунками фінансових санкцій та пені, направлених відповідачу разом з рішеннями позивача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від , розрахунками сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 року та за січень 2010 року, карткою особового рахунку страхувальника наданих суду позивачем, а також визнаються сторонами.
Стаття 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов’язком відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідача в розмірі 4875,04 гривень, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов’язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які виникли внаслідок несплати фінансових санкцій та пені. В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому порядку не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Малого підприємства „Вектор-49” заборгованості в розмірі 4875,04 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з „Малого підприємства „Вектор-49”, вул.Шевченка,25, м.Снятин, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 100018292208 на користь управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі, р/р 256003121124, код 20550984, МФО 336503 заборгованість в сумі 4875,04грн.( чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять гривень чотири копійки).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 30.04.2010 року.