Справа №2а-11256/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2010 року о 16.29. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання –Коваленко І.І.,
за участю сторін:
від прокурора (представник) -Косовська К.О., за довіреністю,
від позивача (представник) - Свиридонов І.М., за довіреністю
від відповідача (представник) - Пономаренко Ю.П., за довіреністю
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Державного підприємства «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на суму 1570 грн. 94 коп. , -
В С Т А Н О В И В:
До суду з позовом звернувся Перший з аступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Державного підприємства «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на суму 1570 грн. 94 коп.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, не відшкодовує виплату різниці пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.09.2008 року по 01.04.2009 року в сумі 1570 грн. 94 коп.
У відкритому судовому засіданні представник прокуратури підтримав позов та просив задовольнити повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник позивача також підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні позов не визнав, та просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, зокрема на те, що підприємство починаючи з 2004 року відноситься до державних не бюджетних установ, внаслідок чого відбулось значне скорочення штатів, виплата вказаної різниці відповідно до вимог Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» не відноситься до зборів, тому ці кошти не можуть бути віднесені до складу витрат підприємства і компенсуватись за рахунок збільшення собівартості власної продукції, тому на думку представника відповідача, у підприємства немає ні фактичної, ні правової можливості здійснити спірні виплати, оскільки відсутнє джерело їх фінансування. Також представник позивача у своїх запереченнях посилався на те, що пенсіонери, яким призначена наукова пенсія вийшли на пенсію у той час, коли підприємство відповідало вимогам ст. 2 Бюджетного кодексу України, яка визначає статус бюджетної установи, як організації, що повністю утримується за рахунок державного бюджету, тобто нести зобов’язання держави в цій частині підприємство не може оскільки закон зворотної сили не має.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.
Державне підприємство «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» має статус юридичної особи та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 43-44), свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (а.с. 9), довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с. 10) та знаходиться на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси.
Відповідно до п. 1 Статуту ДП «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» (а.с. 45-48) засноване на державній власності та за організаційно-правовою формою господарювання є державним підприємством, що підтверджено довідкою про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 10). Також відповідно до п. 2 Статуту підприємство відповідача є науковим державним підприємством, предметом діяльності якого є комплексні науково-дослідні роботи, виробнича та комерційна діяльність в галузі рибного господарства і раціонального використання водних біоресурсів, розвитку аквакультури, екології, охорони навколишнього середовища, технології оброблення морепродуктів.
Згідно з п. 1 Статуту ДП «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» є правонаступником Одеського відділення ПівденНІРО (а.с. 45 оборотна сторона).
Судом встановлено, що в Одеському відділенні ПівденНІРО , правонаступником якого є ДП «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» працювали особи, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на посадах, які відносяться до наукової та науково-технічної діяльності. Це підтверджується відповідними довідками, виданими відповідачем ОСОБА_3, а саме: довідка від 29.03.2005 року № 112/5 (а.с. 36) та довідка № 101/5 за травень 2002 року (а.с. 37 оборотна сторона), та довідка № 400/5 за листопад 2004 року (а.с. 38 оборотна сторона), та трудовою книжкою ОСОБА_4 (а.с. 46, 47).
Судом встановлено, що за заявою вказаних пенсіонерів у відповідності до розділу 3 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію частини другої статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1570 від 22.11.2001р., постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1571 від 22.11.2001р. (які були чинні до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257) та постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» цим пенсіонерам була призначена пенсія наукових працівників, що підтверджено розпорядженням 143970 від 14.09.2000 року (а.с. 77) та розрахунком стажу (а.с. 78) про призначення пенсії ОСОБА_4 та розпорядженням 144764 від 14.12.2009 року про перерахунок попереднього нарахування від 21.01.2005 року (а.с. 79), розрахунком стажу про призначення пенсії ОСОБА_3
Також судом встановлено, що керуючись вимогами встановленими «Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, позивачем були направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а саме: повідомлення № 131 про суму витрат на виплату пенсій з 01.04.2008 року ОСОБА_4 щомісячно в сумі 219 грн. 37 коп. (а.с. 33) із супровідним листом № 1801/02 від 28.05.2008 року (а.с. 32), отримане відповідачем 03.06.2008 року (а.с. 31), повідомлення № 56 про суму витрат на виплату пенсій з січня 2008 року ОСОБА_3 щомісячно в сумі 7,15 грн. (а.с. 70) із супровідним листом № 2880/02 від 28.03.2008 року (а.с. 69), отримане відповідачем 03.04.2008 року (а.с. 68) та повідомлення № 17 про суму витрат на виплату пенсій з січня 2009 року ОСОБА_3 на суму 2,25 грн. щомісячно (а.с. 30) із супровідним листом від 19.01.2009 року № 499/02 (а.с. 29), отримане відповідачем 06.03.2009 року, що підтверджене поштовим повідомленням про вручення (а.с. 28).
Судом встановлено, що вказаним пенсіонерам Управліннями Пенсійного фонду була виплачена пенсія за спірний період, що підтверджено відповідними довідками (а.с. 34, 39).
Судом встановлено, що у строки встановлені чинним законодавством відповідач не оплачував витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, через це виникла заборгованість за період з вересня 2008 року по березень 2009 року в загальній сумі 1570 грн. 94 коп., що підтверджено розрахунком (а.с. 23, 24) та карткою особового рахунку (а.с. 27).
Судом встановлено, що позивачем був надісланий на адресу відповідача акт звірки, але він не був підписаний з боку відповідача (а.с. 25,26).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, вислухавши пояснення представників прокурора, позивача та відповідача, дослідивши докази по справі та враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Відповідно до ч. 8 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» р ізниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 «Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004 року (надалі – Порядок), з а рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу, що підтверджено повідомленнями, наданими позивачем. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів .
Відповідно до п.5 даного Порядку розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних небюджетних підприємств і організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду, про що надсилається повідомлення підприємству чи організації. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Тому, на думку суду, посилання представника відповідача на положення Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відсутності у ньому такого виду збору, є безпідставним та не приймається судом в якості обґрунтування відсутності правових підстав для нарахування та перерахування вказаних витрат на користь Управління Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що підприємство відповідача є державним підприємством, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (а.с. 9), довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с. 10) та Статутом підприємства (а.с. 45-48).
На підставі довідок про зайняття науковою та науково-технічною діяльністю та даних трудових книжок минулим працівникам підприємства відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була призначена пенсія наукового працівника.
Також судом встановлено, що повідомлення, передбачені Порядком про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів відносно вище перелічених пенсіонерів направлялися відповідачу та були ним отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Судом встановлено, що відповідач в період з вересня 2008 року по березень 2009 року не виконував свій обов’язок по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії призначеної вище переліченим пенсіонерам, тому заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси складає 1570 грн. 94 коп., що підтверджено розрахунком (а.с. 23,24). В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем призначення пенсій наукового працівника та повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Відповідно до п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на вимоги ст. 2 Бюджетного кодексу України, як на докази того, що підприємство відповідача не повинно нести витрати різниці пенсії, оскільки закон зворотної сили не має з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ст. 2 Бюджетного кодексу України (на яку посилається представник відповідача), бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими. Відповідно до історичної довідки про фінансування ОДЦПівденНІРО (а.с. 38) фінансування підприємства відповідача до 1991 року було бюджетне, а з 1991 року по 2002 рік - змішане, що виключає можливість вважати підприємство з 1991 року бюджетною установою, у розумінні визначеному п. 6 ст. 2 Бюджетного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наданих доказів та встановлених у судовому засіданні фактів та аналізу нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що обставини, на які посилався прокурор та позивач в обґрунтування своїх вимог, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 372 від 24.03.2004 року та керуючись ст.ст. 2,4,72, 158-163, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Державного підприємства «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на суму 1570 грн. 94 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» (юридична адреса: 65028, м. Одеса, вул. Мечнікова, 132, код 32404836, р/р 26001012460980, МФО 328823, КБ «Фінанси та Кредит») на користь управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (юридична адреса: 65007, м. Одеса, вул. Прохорівська,3/5, код 26302750, р/р 256073123706, в Одеському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845) заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на суму 1570 грн. 94 коп. (одна тисяча п’ятьсот сімдесят гривень 94 копійки).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження в порядку ст. 186 КАС України і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 24 лютого 2010 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко