Головуючий 1 інстанції  Кошева О.А,

Справа № 22-6175,  2006р.        Доповідач Курило В.П.

Категорія 19

РІШЕННЯ Іменем України

20 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П. суддів Саніковой О.С., Шамрило Л.Г. при секретарі   Личкатій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, посилаючись на те, що він з працював з 1980 по 2002 рік на різних посадах на шахтах ім. Ізотова і ім. Леніна. Під час роботи в шкідливих і тяжких умовах виробництва одержав професійне захворювання - вібраційна хвороба, хронічний бронхіт і в жовтні 2002р. за висновком МСЕК йому була вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 50% по сукупності профзахворювань: вібраційна хвороба - 25% і хронічний бронхіт - 25 % і з березня 2004р. - безстроково. У зв'язку з втратою професійної працездатності йому заподіяна також моральна шкода. Він втратив працездатність, постійно відчуває фізичний біль і страждання, часто звертається за медичною допомогою і неодноразово проходив курс лікування в умовах стаціонару, повинен вживати медикаменти. Все це призвело до порушення його звичного укладу життя і вимагає додаткових зусиль. Просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000 грн. В судовому засіданні позивач зменшив суму і просив стягнути 28 000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 квітня 2006 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 грн.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань Центрально-Міському районі м. Горлівки в просить рішення скасувати і повернути справу на новий розгляд. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних доказів спричинення йому моральних страждань, висновок МСЕК є підставою для відшкодування позивачу матеріальної, а не моральної шкоди, відповідачем нараховані і сплачуються позивачу всі передбачені законодавством соціальні виплати в повному обсязі. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював понад 20 років на підземних роботах з тяжкими, шкідливими і небезпечними умовами праці: Під чає роботи -він отримав професійне захворювання - вібраційна хвороба, хронічний бронхіт. За висновком МСЕК від 21.10.2002р і 29.03.2004р. йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 50% безстроково. Внаслідок отриманих професійних захворювань позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки захворювання спричинило втрату працездатності, стало причиною постановки позивача на диспансерний облік, він постійно проходить лікування амбулаторно і в умовах стаціонару, постійно відчуває фізичний біль і страждання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги; апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до змісту ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, захворювання ОСОБА_1 є професійним, про що свідчить повідомлення про професійне захворювання від 04.09.02р. і акт розслідування хронічного професійного захворювання, йому встановлений діагноз вібраційна хвороба, хронічний бронхіт. За висновком МСЕК від 21.10.2002р і 29.03.2004р. йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 50% безстроково. За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст. 46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України. Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 50 % втратив професійну працездатність, неможливість відновлення втраченого здоров'я та визначив розмір моральної шкоди в сумі 25 000 грн.

Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступень втрати позивачем професійної працездатності, відсутність більш тяжких наслідків, його стан здоров'я, дії відповідача, направлені на поновлення здоров'я позивача і добровільне відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров'я, вік потерпілого, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим у 18 тисяч грн. У зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 квітня 2006 року змінити. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині рішення залишити без зміни. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але воно може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.