Справа № 574/47/21

Провадження №2/574/167/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Яковенка Є.М.,

представника відповідача органу опіки та піклування Буринської міської ради - Гончарової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Буринської міської ради Сумської області про повернення дітей до матері,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до служби у справах дітей Буринської районної державної адміністрації Сумської області про повернення дітей до матері.

Позов мотивує тим, що рішенням Буринського районного суду Сумської області від 16.07.2020 року по справі 574/389/20 за позовом служби у справах дітей Буринської РДА до неї про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, позовну заяву задоволено частково, відібрано дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від неї без позбавлення батьківських прав, передавши дітей до органу опіки та піклування Буринської РДА. Крім того, з неї стягнуто аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Підставою для відібрання дітей були неналежне виконання нею своїх батьківських обов`язків, житлово-побутові умови дітей не відповідали належному санітарно-гігієнічному стану, сім`я продуктами харчування не була забезпечена, одяг у дітей був брудний, вона зловживала алкоголем, не працювала.

З 27.07.2020 року діти перебувають в Сумському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей області та з першого дня перебування виявляють бажання повернутися в родину.

Після відібрання дітей вона усвідомила свої помилки у ставленні до останніх, виправила свою поведінку, добровільно пройшла курс лікування від алкоголізму, створила належні житлово-побутові умови, необхідні для життя та розвитку дітей та за місцем проживання характеризується позитивно.

Вважає, що на даний час відсутні виключні обставини, які можуть бути підставою для висновку про те, що проживання дітей з нею створюватиме реальну небезпеку для їх життя та здоров`я або суперечитиме їх інтересам, та навпаки обставини, що були підставою відібрання дітей від неї усунуті.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 просить повернути їй неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також припинити стягнення з неї аліментів на їх утримання.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 27.01.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

За клопотанням представника позивача ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 24.02.2021 року замінено неналежного відповідача службу у справах дітей Буринської РДА на належного відповідача орган опіки та піклування Буринської РДА та залучено до участі в даній справі співвідповідача орган опіки та піклування Буринської міської ради Сумської області.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 10.03.2021 року відмовлено у прийнятті визнання представником відповідача органу опіки та піклування Буринської міської ради позову ОСОБА_1 про повернення дітей до матері та залучено до участі в даній справі правонаступника відповідача органу опіки та піклування Буринської РДА орган опіки та піклування Конотопської РДА.

За заявою позивача ОСОБА_1 та її представника ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 10.03.2021 року позов ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Конотопської РДА, органу опіки та піклування Буринської міської ради про повернення дітей до матері в частині позовних вимог до органу опіки та піклування Конотопської РДА залишено без розгляду.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 10.03.2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 31.03.2021 року.

В судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Яковенко Є.М. заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представника відповідача органу опіки та піклування Буринської міської ради Гончарова К.О. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала та вказала, що згідно висновку від 03.03.2021 року органу опіки та піклування вважає за доцільне повернути дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх матері ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження дітей (а.с.3-4).

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 16.07.2020 року, яке набрало законної сили, позов органу опіки та піклування Буринської РДА Сумської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено частково. Відібрано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їхньої матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав, передавши дітей органу опіки та піклування Буринської РДА. Також, вказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, які ухвалено сплачувати на користь дитячої установи, куди будуть поміщені діти, до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.5-9).

Підставою для ухвалення вказаного рішення про відібрання дітей у ОСОБА_1 стало, зокрема те, що вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню своїх дітей, не забезпечує їм належних умов для проживання, не дбає про їх гігієну та стан здоров`я.

Крім того, із рішення Буринського районного суду Сумської області від 16.07.2020 року вбачається, що неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили, що їх мати разом із бабою часто випивають спиртні напої. При цьому, ОСОБА_2 зазначила, що їхній дядько ОСОБА_4 часто вчиняє до них та матері протиправні дії, б`є їх.

Згідно з ч.ч. 2, 8-10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з п. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі шляхом застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, рішенням у справі "М. С. проти України" від 11.07.2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення ст. 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Також, у справі "М. С. проти України" у рішенні від 11.07.2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні "Мамчур проти України", № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (§ 76).

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

За правилом ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали.

Водночас, під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених ст. 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з довідки Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області №794/02-25 від 09.10.2020 року, ОСОБА_1 , 1984 року народження зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї входять також: дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).

Згідно довідки-характеристики Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області №795/02-25 від 09.10.2020 року, ОСОБА_1 на даний час спиртними напоями не зловживає, характеризується позитивно, громадський порядок не порушує, скарг на її поведінку від жителів села не надходило, компрометуючими матеріалами, щодо останньої, сільська рада не володіє (а.с.11).

В довідці лікаря-психотерапевта ОСОБА_5 від 05.09.2020 року вказано, що ОСОБА_1 05.09.2020 року пройшла повний курс психотерапевтичного лікування від алкоголізму методом біологічного блоку (а.с.10).

Як пояснила позивач в судовому засіданні вказане лікування полягало у проходженні нею медичної процедури, яка тривала близько двох годин, після чого жодного лікування чи реабілітації вона не проходила.

Крім того, з рішення Буринського районного суду від 16.11.2020 року слідує, що ОСОБА_1 вказувала на негативний вплив на неї її брата та матері, яка також зловживає спиртними напоями.

В судовому засіданні позивач підтвердила, що на даний час її мати ОСОБА_6 продовжує проживати разом із нею. При цьому будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про припинення матір`ю зловживання спиртними напоями ОСОБА_1 та її представником не надано.

За наведеного, враховуючи продовження проживання позивача в одному будинку із матір`ю, яка зловживає спиртними напоями, на переконання суду, пройдене ОСОБА_1 лікування від алкоголізму, з врахуванням його тривалості, не може свідчити про відсутність у неї на даний час схильності до зловживання спиртними напоями.

Також, позивачем не доведено жодними доказами, надані нею в судовому засіданні, пояснення про те, що її брат ОСОБА_4 , яким вчинялись протиправні дії відносно її неповнолітніх дітей, на даний час із нею не проживає, оскільки придбав окремий будинок та більшість часу перебуває на роботі в м. Дніпро.

З акту обстеження житлово-побутових умов від 13.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає позивачка ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 та братом ОСОБА_4 та куди вона бажає повернути дітей, вбачається, що умови проживання сім`ї задовільні, в будинку прибрано, продуктами харчування забезпечені, сім`я утримує підсобне господарство. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: у дітей будуть окремі спальні місця для відпочинку, місця для навчання, одяг відповідно до сезонів (а.с.12).

Згідно письмової відповіді № 44/01-07 від 21.01.2021 року, наданої адміністрацією Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області на адвокатський запит, діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 влаштовані до закладу 27.07.2020 року. Після вступу до закладу діти досить швидко адаптувалися до умов та колективу центру, поводять себе щиро і невимушено, сумують за матір`ю і домівкою, з першого дня перебування і до цього часу виявляють бажання повернутися в родину, мають надію, що мати через суд поверне їх. З матір`ю діти регулярно спілкуються у телефонному режимі. Мати 13.08.2020 року через службу у справах дітей Буринської РДА передала донькам кошти на їх особисті потреби у розмірі 500 грн. Крім того, 21.08.2020 року та 09.11.2020 року діти отримали від матері поштові відправлення з солодощами і дуже цьому зраділи. У зв`язку з карантином відвідування вихованців до 18.12.2020 року було заборонено. За період перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 27.07.2020 року по 21.01.2021 року до них жодного разу ніхто не приїздив, не відвідував ( а.с.13-14).

Як вказала ОСОБА_1 в судовому засіданні з моменту поміщення її дітей до вказаного закладу до моменту розгляду справи судом вона жодного разу не намагалася їх відвідати, оскільки їй в телефонному режимі було роз`яснено що відвідування дітей заборонено в зв`язку з карантином.

Однак, у вищевказаній відповіді адміністрації Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області № 44/01-07 від 21.01.2021 року зазначено, що згідно вимог Постанови 1236 від 09.12.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" п.22 та наказу по центру від 18.12.2020 року №234-ОД "Про продовження карантину та проведення протиепідемічних заходів" п.3.1. - відвідування вихованців закладу сторонніми особами заборонено (крім законних представників, членів їх сімей, родичів за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, не частіше ніж 1 раз на тиждень.

Отже, з 18.12.2020 року відвідування вихованців Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області членами їх сімей, зокрема, батьками було дозволено не частіше ніж 1 раз на тиждень, за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, що спростовує твердження позивача про неможливість відвідування нею дітей в зв`язку з карантинними обмеженнями.

Регулярне спілкування ОСОБА_1 з дітьми у телефонному режимі, на думку суду не свідчить про зміну її ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків та її бажання приймати участь у вихованні дітей.

Крім того, як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 на даний час постійного місця роботи вона не має, живе за рахунок підсобного господарства та тимчасових заробітків, планує офіційно працевлаштуватись після початку посівної. Також, позивач вказала, що аліменти на утримання дітей, стягнуті з неї рішенням суду, вона особисто не сплачує, оскільки вони вираховуються із отримуваної нею соціальної допомоги, чи є в неї заборгованість по аліментах їй не відомо.

Таким чином, позивачем не доведено наявності у неї можливості для належного матеріального утримання дітей та забезпечення їм рівня життя, достатнього для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що при складенні письмового висновку щодо розв`язання спору саме на орган опіки та піклування покладається обов`язок по збиранню відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Буринської міської ради Сумської області №478 від 03.03.2021 року, виходячи з інтересів дітей, керуючись ст. 169 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Буринської міської ради вважає за доцільне повернення дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх матері ОСОБА_1 (а.с.48-49).

Однак, як вбачається з вказаного висновку органу опіки та піклування, мотивувальна частина якого фактично складається з одного аркуша, його обґрунтовано лише доданими позивачем до позовної заяви документами, а саме: характеристикою ОСОБА_1 , наданою 09.10.2020 року Слобідською сільською радою, та актом обстеження житлово-побутових умов від 13.01.2021 року, яке проводилось майже за два місяці до складення висновку.

Будь-які інші дані про встановлення органом опіки та піклування відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання ОСОБА_1 , а також на підставі інших документів, які стосуються справи, у висновку відсутні.

Доводи представника органу опіки та піклування про те, що кожні декілька днів ОСОБА_1 відвідує соціальний працівник та обстежує умови її проживання не підтверджені жодними доказами.

За наведеного, суд вважає висновок органу опіки та піклування Буринської міської ради Сумської області №478 від 03.03.2021 року про доцільність повернення дітей до ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що складений формально без належного з`ясування обставин, які мають значення для розв`язання спору.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 та її представником не надано суду належних та допустимих доказів того, що на даний час повністю відпали причини, які перешкоджали належному вихованню нею дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і які стали підставою для їх відібрання у позивача, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про повернення дітей матері.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про повернення їй дітей, не підлягають і задоволенню її позовні вимоги про припинення стягнення з неї аліментів на утримання дітей на користь установи, до якої вони поміщені.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 19, 170 СК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Буринської міської ради Сумської області про повернення дітей до матері відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: орган опіка та піклування Буринської міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; ЄДРПОУ: 04058025.

Повне судове рішення складено 01.04.2021 року.

Суддя Т.Р. Гук