Головуючий 1 інстанції  Білак С.В.

Справа № 22-6119,  2006р.            Доповідач Курило В.П.

Категорія 19

РІШЕННЯ Іменем України

20 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:"

головуючого судді Курило В.П. суддів Саніковой О.С., ШамрилоЛ.Г. при секретарі   Личкатій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області і ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області, третя особа Державне підприємство „ВК „Краснолиманська" про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в м. Красноармійську Донецької області, посилаючись на те, що він працює на підприємстві ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська" з березня 2000 року по теперішній час гірничоробочим очисного забою. 13 вересня 2005р. при виконанні трудових обов'язків на шахті з ним трапився нещасний випадок і він отримав травму ноги і йому було встановлено діагноз закрите часткове ушкодження зовнішньо бокової зв'язки, гемортроз лівого колінного суглобу. Підприємством був складений акт про нещасний випадок на виробництві НОМЕР_1 йому було встановлено 10% втрати професійної працездатності. Відповідач у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом нарахував і виплатив йому одноразову допомогу в розмірі 16400 грн. і щомісячні страхові суми по 254 грн. 17 коп.

Позивач вважає, що йому заподіяна також моральна шкода. У зв'язку з тим, що з ним трапився нещасний випадок він відчуває страх і небезпеку при спуску в шахту, відчуває сильний фізичний біль і страждання, тривалий час вимушений був лікуватися, під час руху він відчуває біль, довго не може ходити, він не може виконувати фізичну роботу, роботу по господарству і на присадибній ділянці. Все це спричиняє йому моральні страждання і в рахунок відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 15 000 грн.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року позов задоволений частково. На користьОСОБА_1 з відповідача стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в місті Красноармійську просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким в позові відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних доказів спричинення йому моральних страждань, висновок МСЕК є підставою для відшкодування позивачу матеріальної, а не моральної шкоди, відповідачем нараховані і сплачуються позивачу всі передбачені законодавством соціальні виплати. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду змінити і стягнути з відповідача на його користь 15 000-грн., у зв'язку з тяжкістю хвороби і тривалістю моральних страждань.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивач просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, а його апеляційну скаргу задовольнити і рішення суду першої інстанції змінити.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював тривалий час на підземних роботах з тяжкими, шкідливими і небезпечними умовами праці.

Під час роботи він отримав травму ноги і йому було встановлено діагноз закрите часткове ушкодження зовнішньо бокової зв'язки, гемортроз лівого Колінного суглобу відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві НОМЕР_1 йому було встановлено 10% втрати професійної працездатності. Позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання було заподіяно моральну шкоду, оскільки професійне захворювання призвело до частих звернень позивача за медичною допомогою, що порушило звичний ритм його життя, втрати 40% професійної працездатності і неможливості її поновлення, обмеження щодо умов праці.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до змісту ст. ст. 1,21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився на виробництві, про що свідчить акт про нещасний випадок від 13 вересня 2005р. 02.12.2005р. позивач був оглянутий МСЕК і йому встановлено втрату  професійної працездатності 10%.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами   Закону України

„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі оцінив ступінь моральної шкоди і стан здоров'я потерпілого є безпідставними.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 10 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступень втрати позивачем професійної працездатності, відсутність більш тяжких наслідків, його стан здоров'я, дії відповідача, направлені на поновлення здоров'я позивача і добровільне відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров'я, вік потерпілого, те, що позивач працездатний і працює, повторний його огляд призначено на 02.12.2006р., а також виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим у 8 тисяч грн. У зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року змінити. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, 8 000 ( вісім тисяч) гривень.

В іншій частині рішення залишити без зміни.                                                                 

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але воно може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.