Справа № 149/3365/16-ц

Провадження №2/149/17/21

Номер рядка звіту 29

У Х В А Л А

02.04.2021 р.                                                                м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Павлюк О. О. ,

при секретарі Зоріна О. Г.,

за участю представників

відповідача ОСОБА_1 - адвоката Липня С. В.,

Міністерства юстиції України - Чоботок О. І.,

третьої особи Хмільницького МР ВДВС Лукашенко О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , треті особи: Хмільницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про визнання недійсним акта державного виконавця та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2021 згідно протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями, цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , треті особи: Хмільницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про визнання недійсним акта державного виконавця та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів надійшла в провадження судді Павлюк О. О. Ухвалою від 25.01.2021 року призначено підготовче судове засідання на 11.02.2021 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 11.02.2021 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не направляв. 11.02.2021 року від його представника адвоката Палія В. М. надійшла заява про відкладення розгляду справи(т. 3 а.с. 215). З урахуванням пропозицій щодо дати судового засідання, висловлених адвокатом у вказаній заяві, за погодженням з іншими учасниками справи, які з`явилися в підготовче судове засідання, розгляд було відклаено на 02.03.2021 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 02.03.2021 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не направляв. 02.03.2021 року від його представника адвоката Палія В. М. надійшла заява про відкладення розгляду справи (т. 3 а.с. 232). З урахуванням пропозицій щодо дати судового засідання, висловлених адвокатом у вказаній заяві, за погодженням з іншими учасниками справи, які з`явилися в підготовче судове засідання, розгляд було відклаено на 17.03.2021 року. При цьому судом учасникам справи було роз`яснено наслідки, передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

В підготовче судове засідання, призначене на 17.03.2021 року ні позивач, ні його представник не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань не направляли. За погодженням з іншими учасниками справи, які з`явилися в підготовче судове засідання, розгляд було відклаено на 02.04.2021 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 02.04.2021 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не направляв. 02.04.2021 року від його представника адвоката Палія В. М. надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки без участі ОСОБА_2 прибуття в судове засідання "втрачає сенс або була б марною".

В судовому засіданні учасники не заперечили щодо залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявною позивача з підстав, передбачених ст. 257 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо можливості залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд враховує таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з вимогами статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі (рішення «Пономарьов проти України»), добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачено ст. 223 ЦПК України. Так, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні, зокрема, з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На адресу суду повернулося без вручення поштове відправлення на ім`я ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 26-27), яким йому надсилалась повістка про виклик до суду. В судові засідання позивач викликався неодноразово за адресою, вказаною у позовній заяві. Крім того суд враховує, що за змістом зазначених вище заяв, поданих представником позивача, позивач обізний про стан провадження у даній справі. Водночас доказів, які підтверджують обставини, на які посилається представник позивача (зокрема щодо перебування ОСОБА_2 за кордоном та його наміру безпосередньо приймати участь у розгляді справи) суду не надано.

Крім того представник позивача, неодноразово заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості прибути в судові засідання, в тому числі з причин запровадження на території України карантину, не надав доказів на підтвердження вказаних ним обставин. Посилання адвоката на те, що за відсутності ОСОБА_2 у судовому засіданні участь його представника "втрачає сенс або була б марною" є неспроможними.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 658/1141/18 наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому суд враховує, що з даним позовом ОСОБА_2 звернувся в грудні 2016 року, справа надійшла в провадження Хмільницького міськрайонного суду після скасування попередніх рішень і направлення справи на новий розгляд 10.06.2020 року Верховним судом, і на новому розгляді перебуває з липня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , треті особи: Хмільницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про визнання недійсним акта державного виконавця та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розглду, він має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                 Павлюк О. О.