Справа № 199/1013/21

(2/199/1774/21)

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

01.04.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання - Завродській Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що сторони з 19 вересня 1992 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого в них народились спільні діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Неповнолітніх дітей сторони не мають. Позивач зазначає, що з липня 2020 сторони спільного господарства не ведуть, проживають окремо, оскільки мають різні погляди на життя, різні характери, між сторонами немає взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги. За викладених обставин шлюб між сторонами існує лише формально і позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, рішення про розірвання шлюбу прийнято ним остаточно.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідач відзив не подала, про причини своєї неявки суд не повідомив. За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та здійснити розгляд справи по суті в заочному порядку відповідно до Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 19 вересня 1992 року між сторонами у справі було укладено шлюб, зареєстрований Амур-Нижньодніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану міста Дніпропетровська за актовим записом №758, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 (а.с.5).

Від шлюбу сторони мають спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.5,8) Неповнолітніх дітей сторони не мають.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, не спростовується матеріалами справи і не заперечувалось сторонами, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем наразі остаточно припинені, сторони не мешкають постійно разом, спільного господарства сторони не ведуть, не підтримують тісних стосунків, притаманних подружжю та сім`ї. Причиною припинення шлюбних відносин стала відсутність в родині взаєморозуміння, зникнення обопільної поваги у позивача та відповідача один до одного, що негативно впливало на шлюбні відносини, зробивши шлюб в кінцевому рахунку неможливим.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України.

Так, відповідно до ст.ст.7, 18 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення.

Положеннями ст.3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється і на підставі шлюбу.

Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Нормами ст.ст.24, 56 СК України, ст.51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ст.104 СК України підставою для припинення шлюбу є його розірвання.

За змістом ст.ст.105-107, 109, 110 СК України така форма припинення шлюбу як його розірвання у випадку наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей, небажання подружжя за обопільною згодою подати до суду заяви про розірвання шлюбу можлива за позовною заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.

У відповідності до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.ст.114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги ту обставину, що подружжя стосунки не підтримує, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично вже припинені та більше не відновлювались, сторони не проживають постійно разом, позивач наполягає на розірванні шлюбу, зберігати шлюб не бажає, враховуючи інтереси кожного з подружжя, суд приходить до висновку, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому підлягає розірванню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 908,00 гривень (а.с.1), керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.51 конституції України, ст.ст.3, 7, 18, 21, 24, 56, 104-107, 109, 110, 112-115 СК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 211, 223, 240, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 19 вересня 1992 року Амур-Нижньодніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану міста Дніпропетровська за актовим записом №758, - розірвати.

У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір в розмірі 908,00 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко