Справа № 559/408/19

Провадження № 2/559/26/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.

за участю представника позивача Опанасенка Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_1 про визнання пунктів договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2019 року Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" звернулося до Дубенського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання пунктів договору (Полісу) обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів недійсними.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що на адресу приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 05 грудня 2018 року в м. Києві за участі транспортного засобу БМВ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З наданої інформації стало відомо, що на момент ДТП водієм транспортного засобу БМВ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пред`явлено Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ номер 4131558.

В пункті 10 Полісу «Страховий платіж» вказано, що сума страхового платежу в розмірі 689 грн. 50 коп. нібито було сплачено Страхувальником о 16 годині 00 хвилин 03 грудня 2018 року, але фактично дані кошти до ПрАТ «УТСК» перерахували 26.12.2018 року, що підтверджується відповідною довідкою головного бухгалтера ПрАТ «УТСК» та поясненням агента ОСОБА_2 , якій було передано даний поліс для реалізації 05.10.2018 року.

Отже, дані наведені в пункті 10 Полісу є недостовірними, що в свою чергу свідчить про те, що пункт 3 Полісу № АМ/4983729 також не відповідає дійсності, а саме строк дії Полісу ОСЦПВ АМ/4983729 з 04.12.2018р. по 03.05.2019 року є недійсним.

Зазначають, що в пункті 11 Полісу ОСЦПВ № АМ/4983729 зазначено, що страховик та страхувальник дійшли згоди, що цей поліс набирає чинності з дати вказаної в п.3 цього полісу, але не раніше 00:00 годин дати, наступною за дату надходження страхового платежу на поточний рахунок страховика.

Вважає, що Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ № 4983729 є недійсним та таким, що не набрав чинності на момент настання ДТП 05 грудня 2018 року, оскільки страховий платіж за даним полісом було перераховано до ПрАТ «УТСК» лише 26 грудня 2018 року, що ставить під сумнів достовірність даних наведених в пункті 10 Полісу, в якому зазначається, страхова премія була сплачена їм 03.12.2018 р.. що в свою чергу свідчить про те, що пункт 3 Полісу також не відповідає дійсності, а саме строк дії Полісу з 04.12.2018 року є недійсним.

Тому посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд визнати п. 3 та п. 10 Договору (Полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ № 4983729 недійсними, а Поліс АМ /4983729 на момент ДТП 05 грудня 2018 року таким, що не набрав чинності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 03 грудня 2018 року між сторонами було укладено договір страхування - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів №АМ/4983729, забезпечений транспортний засіб - автомобіль БМВ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , строком дії з 04 грудня 2018 року до 03 травня 2019 року (а.с. 5, 41).

05 грудня 2018 року в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу БМВ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій стороні, визначеній у договору, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови.

Аналогічну норму містить диспозиція абз. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», відповідно до якого договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатися шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитись від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 998 ЦК України передбачено, що договір страхування визнається недійсним, якщо його укладено після настання страхового випадку.

За правилами статті 18 Закону України «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Факт сплати страхового платежу ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в п. 10 «Страховий платіж» полісу № АМ /4983729 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому зазначено, що страховий платіж 689 грн. 50 коп. сплачений Страхувальником о 16 годині 00 хвилин 03 грудня 2018 року. Зазначені обставини підтверджені підписами страхувальника та страховика.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що спірний договір є вчиненим у письмовій формі, містить відомості, які внесенні уповноваженою особою страховика, про належну сплату страхового платежу, а тому підстави для визнання його таким, що не набрав чинності відсутні.

Суд виходив з того, що момент укладення договору може не збігатися із моментом набрання ним чинності, однак несплата страхового платежу не є підставою для визнання його таким, що не набрав чинності.

Враховуючи положення ст. 983 ЦК України, законодавець пов`язує набрання чинності договору страхування з моментом внесення страхувальником, у даному випадку 689 грн. 50 коп. страхового платежу, однак позивач звертає увагу суду на примітку, яка міститься в п. 11 «страховик та страхувальник дійшли згоди, що цей поліс набирає чинності з дати вказаної в п. 3 цього полісу, але не раніше 00:00 годин дати, наступною за дату надходження страхового платежу на поточний рахунок».

Проте, з пункту 3 Полісу № АМ /4983729 вбачається, що договір (поліс) набирає чинності з початку зазначеного строку його дії з 00:00 год. 04 грудня 2018 року до 03 травня 2019 року.

Надана позивачем довідка, підписана головним бухгалтером ПрАТ «УТСК» Н.В.Бзенко, а також письмові пояснення агента ОСОБА_2 не є належними та допустимими доказами недійсності п.3 та п.10 договору (Полісу) обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ст. 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про визнання недійсним п. 3 та п. 10 договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ №4983729 недоведеними та приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 77, м. Київ, код ЄДРПОУ 22945712) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання пунктів договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів недійсними - відмовити за недоведеністю.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05.04.2021.

Суддя: Р.В. Ралець