Справа  № 2а-2.8-34/10

П О С Т А Н О В А

                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 року                              

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Семенової Л.М.,  

при секретарі – Озьоркіній О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

         В С Т А Н О В И В:

    15 березня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови ВЕ 148458 від 05.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення в розмірі 425 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 05.03.2010 року об 11-20 год. на перехресті вул. Скороходова та пр. Жовтневий в м. Миколаєві він був зупинений співробітниками ДАІ та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення на нього стягнення на суму 425 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Опель Кадет, реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення п. 16.2 Правил дорожнього руху України, при повороті з вул. Скороходова на пр. Жовтневий не надав переваги в русі пішоходу. Проте жодних свідчень, що підтверджують вчинення такого правопорушення ОСОБА_1 співробітник ДАІ, що склав постанову, не додає. Крім того позивач вказав на безпідставність такого обвинувачення, обумовлюючи це тим, що пішохід тільки переступив бордюр та рухався зліва від позивача на відстані 10 метрів, а тому ОСОБА_1 не міг стати перешкодою чи загрозою для пішохода.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та пояснив, що 05 березня 2010 року він був зупинений співробітниками ДАІ в і відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого він не надав переваги в русі пішоходу, але жодних доказів порушення не було і не могло бути, так як пішохід тільки почав переходити проїзну частину та знаходився на відстані 10 метрів від автомобіля позивача, що також може підтвердити ОСОБА_2, який знаходився його в автомобілі і був свідком того, що сталося.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки не повідомив, будучи своєчасно і належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Згідно змісту протоколу від 05.03.2010 року, 05 березня 2010 року о 11 годині 20 хвилин на перехресті вул. Скороходова на пр. Жовтневий в м. Миколаєві, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Опель Кадет, реєстраційний номер НОМЕР_1, не надав переваги в русі пішоходу, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).

В той же день  за скоєне правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена постанова про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 5).

Згідно ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення за порушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно вимог ст.  251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Аналізуючи надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що жодних підтверджень винності позивача у скоєнні вказаного правопорушення, крім викладених в протоколі обставин, які оспорюються поясненнями заявника на місці складення протоколу та в судовому засіданні, а відтак і відсутні ознаки адміністративного правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, тому за таких обставин суд приходить до висновку, що позов       ОСОБА_1 слід вважати таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-162 Кодексу  адміністративного судочинства України, -

                                  П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ 148458 від 05.03.2010 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладення штрафу у розмірі 425 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд  через Жовтневий районний суд Миколаївської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складання в повному обсязі постанови, апеляційна скарга на постанову суду  подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                       Суддя                                                           Л.М. Семенова