02.04.2021 Справа № 756/604/21

Справа № 756/604/21

Провадження № 2/756/2986/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Галелюк Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеногопозовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.08.2011 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивачем емітовано та видано відповідачу кредитну картку, відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт на платіжну картку, який в подальшому збільшений до 35000,00 грн.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua складає між ним та банком договір. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі, визначеній у договорі.

Однак ОСОБА_1 , у порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 13.12.2020 утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 91780,52 грн., яка складається з: 61306,73 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 30473,79 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 28.01.2021 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подавав.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 08.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно з умовами якого останній отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку.

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті www.privatbank.ua та Тарифи.

Відповідно до довідки АТ ПриватБанк, ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримав картки:

№ НОМЕР_1 , дата відкриття 08.08.2011, термін дії до 05/15;

№ НОМЕР_2 , дата відкриття 01.07.2013, термін дії до 09/16;

№ НОМЕР_3 , дата відкриття 05.10.2016, термін дії до 09/18;

№ НОМЕР_4 , дата відкриття 27.09.2018, термін дії до 09/22.

Згідно з довідкою про зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача, кредитний ліміт за кредитною карткою змінювався, складав станом на 08.08.2011 року - 0,00 грн., 16.11.2015 - 500,00 грн., з 01.04.2016 по 05.10.2016 - 2000,00 грн., з 31.10.2016 по 01.11.2016 - 4000,00 грн., 19.06.2017 - 10000,00 грн., 23.06.2017 - 15000,00 грн.; 15.07.2017 - 19000,00 грн.; 26.07.2017 - 22000,00 грн.; 20.09.2017 - 25000,00 грн.; 19.10.2017 - 27000,00 грн.; 25.10.2017 - 29000,00 грн.; 03.11.2017 - 31000,00 грн.; 15.11.2017 - 33000,00 грн.; 25.11.2017 - 35000,00 грн.; з 16.05.2019 кредитний ліміт становить 0,00 грн.

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі, однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором від 08.08.2011 року станом на 13.12.2020 становить 91780,52 грн., яка складається з: 61306,73 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 30473,79 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З наданих матеріалів вбачається, що 08.08.2011 відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів льготного періоду», у якій зазначено: вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія; розмір процентної ставки за користування кредитом - 2,5% річних на місяць, порядок та строки сплати процентів за користування кредитом, розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання, тощо.

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що у період з 08.08.2011 року по 31.08.2014 року позивачем застосовувалась відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 30% річних, проте з 01.09.2014 процентна ставка постійно змінювалась позивачем.

Згідно з п. 1.1.3.2.3 Умов, Банк має право здійснювати зміну Тарифів та інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш, як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема, у виписці по Картрахунку згідно з п. 4.9. цього договору. Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду із змінами, вважається, що Клієнт прийняв нові умови.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2315цс16 та від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17 боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Однак, вказаної інформації позовна заява, а також додані до неї документи не містить.

Крім того, обґрунтовуючи право на нарахування процентів, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.08.2011 року б/н, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті Банкуwww.privatbank.ua) та Тарифи як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті www.privatbank.ua) та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).

Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст.8 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).

З урахуванням наведеного, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у вигляді процентів за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ "ПриватБанк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 08.08.2011 року б/н у розмірі 61306,73 грн., що є заборгованістю за тілом кредиту.

У частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 30473,79 грн. слід відмовити.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн., то у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню: 61306,73грн. х 100% : 91780,52 грн. ціни позову = 66,80 %, тобто 66,80 % від суми сплаченого судового збору (66,80 % х 2102,00 грн. : 100 %) складає 1404,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 141, 223, 258, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.08.2011 року у розмірі 61306 (шістдесят одна тисяча триста шість) гривень73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1404 (одна тисяча чотириста чотири) гривні 14 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденн ий строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Тиха