Справа №22-1449/06 Категорія: 19

Головуючий у 1 інстанції: Тропак О.В. Доповідач: Мусіна Т.Г.

УХВАЛА                  

І М Е Н Е М У К Р А ї Н И

26   червня   2006   року   Колегія   суддів   Судової   палати   у   цивільних   справах •■. апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Каблака П.!.

Суддів: Мусіної Т.Г, Зубарєвої К.П.

При секретарі: Дунчюс С.

З участю: ОСОБА_1., її представника,

представника ЗАТ „Рівне-Борошно"

розглянувши  в судовому засіданні  в місті Львові цивільну справу за апеляційною   

скаргою ЗАТ „Рівне-Борошно"

на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2006 року,

встановила:

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 11  квітня 2006 р. частково задоволено позови ОСОБА_2таОСОБА_3 та стягнуто із ЗАТ „Рівне-Борошно" в користь ОСОБА_2: у відшкодування матеріальної шкоди - 4311 грн.,

у відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, неповнолітнім дітям ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1р., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2р. за період з 22.12.2004 р. по 14.04.2006 р. - 2901,08 грн. одноразово;

-     у відшкодування моральної шкоди 29300 грн. одноразово;

у відшкодування витрат на правову допомогу - 500 грн.

Ухвалено   стягувати   з   ЗАТ   „Рівне-Борошно"   у   відшкодування   шкоди, завданої смертю годувальника щомісячні платежі по 92,35 грн. починаючи з 12.04.06 р. на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ЗАТ „Рівне-Борошно" в користь ОСОБА_3: у відшкодування моральної шкоди 12600 грн. одноразово;

-     у відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого за період з

22.12.2004 р. по 11.04 2006 р. 1450,54 грн. одноразово та щомісячні

платежі по 92,35 грн. довічно, починаючи з 12.04 2006 р.

Рішення суду оскаржив відповідач ЗАТ „Рівне-Борошно".

В апеляційній скарзі покликається на те, що судом не повно, не об'єктивно та не безпосередньо досліджено докази на які посилався відповідач Зокрема не досліджувались матеріали кримінальної справи та винні дії водія гужового транспорту, у зв язку з чим сума матеріальної та моральної шкоди покладалася б на власників обох джерел підвищеної небезпеки.

Просить скасувати рішення суду, а справу спрямувати на новий судовий розгляд.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом

підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій

підставі володіє транспортним засобом.      

Судом встановлено, що 22 грудня 2004 р. автомобіль-борошновоз марки ЗІЛ-130, державний номер НОМЕР_1, який є власністю ЗАТ „Рівне-Борошно", під керуванням водія ОСОБА_6. під час виконання останнім трудових обов'язків внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху здійснив зіткнення з гужовою повозкою під. керуванням ОСОБА_7

Під час зіткнення пасажир ОСОБА_8. впав з повозки та отримав тілесні

ушкодження внаслідок яких помер.                                                                           ;

Вироком Бродівського районного суду Львівської області від 10 жовтня2005 р. ОСОБА_6. визнано винним за засуджено за ст.286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Згідно з вимогами ст.1 п. „б" Закону України „Про амністію" ОСОБА_6. звільнено від призначеного покарання.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 травня 2006 р.  відмовлено в  задоволенні касаційногскарги ОСОБА_6. на сирок Бродівського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2005 р.

У цій ухвалі констатовано, що винність ОСОБА_6. у вчиненні злочину підтверджено сукупністю зібраних по справі доказів, які вірно оцінені судом та обґрунтовано покладені в основу вироку, ОСОБА_6. визнавав себе винним, не заперечував фактичних обставин справи.

Постановою слідчого СВ Бродівського РВ УМВС України у Львівській області від 24 лютого 2005 р. в порушенні кримінальної справи відносно водія гужового транспорту ОСОБА_7. відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с.71 кримінальної справи № 1-213/2005). До адміністративної відповідальності ОСОБА_7. не притягався, що підтверджується довідкою Бродівського районного суду Львівської області.

З огляду на вказане доводи апеляційної скарги про те, що у ДТП є вина водія гужового транспорту не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач був позбавлений права на захист, права на подання доказів, не підтверджуються матеріалами справи. З часу подання позову до суду кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_6. знаходилася у Бродівському районному суді, тому перешкод для ознайомлення з матеріалами цієї справи до її витребування Верховним Судом України в січні 2006 р. у відповідача не було.

При таких обставинах суд обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної смертю потерпілого та втратою годувальника, розмір якої відповідачем не оскаржується.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст 308, ст.ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ „Рівне-Борошно" відхилити.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2006 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.