Справа № 274/2284/21 Провадження № 2-а/0274/31/21

  УХВАЛА

       07.04.2021 м.Бердичів

       Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Петрука Ярослава Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

06.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Петрука Ярослава Вікторовича згідно якої просить:

-визнати дії Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Петрука Ярослава Вікторовича неправомірними;

-скасувати постанову серії БАА №830838 від 28.01.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Розглянувши матеріали даного адміністративного позову суддя дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160,161 КАС України.

Згідно пункту 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

У відповідності до п.п.2, 11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява у справі не відповідає зазначеним вимогам, відтак такі недоліки мають бути усунені позивачем шляхом зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача; свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також зазначення у позовній заяві підтвердження позивача про те, що ним не було подано іншого (інших) позову (позовів) до відповідача з тим самим предметом і з тих же підстав.

При цьому, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві зазначено в якості відповідача інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, за змістом якої уповноважені відповідним органом влади чи місцевого самоврядування інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, тому слід звернути увагу позивача на його право визначити належного відповідача та/або зазначити другого відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України та його дані у відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, зазначивши його повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Таким чином, позивачеві у позовній заяві слід  вірно вказати найменування відповідача із зазначенням відомостей про відповідача, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви, поданої позивачем, не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору.

Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП, постанову Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами положень ЗУ «Про судовий збір» є безпідставним, є безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір", який набув чинності 01.11.2011 року.

За статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом даного розгляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Правова позиція з даних обставин висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18.03.2020 року, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, де також зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. (454,00 х 2= 908) (за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача UA588999980313121206000006825; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду відповідне підтвердження, а в разі, якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві (ч.3 ст. 161 КАС України).

Окрім того, згідно з ч.2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.1-4 ст.121 КАС України, щодо поновлення та продовження процесуальних строків, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було винесено 28.01.2021, отже встановлений законом десятиденний строк оскарження постанови закінчився 07.02.2021. Проте, позивач звернувся до суду 06.04.2021, при цьому, про поновлення строку звернення з даним адміністративним позовом позивачем не заявлено та не обґрунтовано у позові, відповідної заяви до позову не додано.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії письмових доказів мають бути засвідчені відповідно до вимог п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч даним вимогам до позовної заяви позивачем подано не засвідчені копії всіх додатків.

У відповідності до абз.1 ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищенаведених її недоліків.

Керуючись статтями ст.ст.121, 160, 161, 169, 286 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву  ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Петрука Ярослава Вікторовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення  залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі - десять днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку неусунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя                                                                                                 Т.Б.Большакова