755/5587/21

3/755/3609/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «Кайндел», адреса: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 як директор ТОВ «Кайндел» (код ЄДРПОУ 42549571) порушив ведення податкового обліку, а саме: завищено суиу ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, в розмірі 63 900 гривень та завищена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 9 гривень по декларації за жовтень 2020 року, чим порушив вимоги п. 192.1 ст. 192, п. 199.1, п. 199.2 ст. 199, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що відображено у акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кайндел» від 15 грудня 2020 року №11801/Ж5/26-15-04-02-19/42549571 за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 163-1 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судове засідання, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.

У зв`язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, оскільки вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджуєтьсяпротоколом про адміністративне правопорушення від 23 березня 2021 року № 4640/Ж12/26-15-04-06-23, актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кайндел» від 15 грудня 2020 року №11801/Ж5/26-15-04-02-19/42549571.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

ВС (постанови від 22.11.2018 у справі № 520/12759/16-а, від 23.11.2018 у справі № 489/4756/16-а) зауважив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем виявлення правопорушення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення.

У цій справі таким днем є 15.12.2020 року (дата складання акту про результати перевірки).

Верховний суд у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

За таких обставин, Суд враховуючи той факт, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строки, передбачені ст. 38 КУпАП, минули, та вважає за необхідне розпочате провадження у справі закрити.

В свою чергу, суд враховує, що ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає пістав для стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 38, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на день розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя І.М.Омельян