Справа №2а-449/10р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Ванівського О.М.
при секретарі – Яриш О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, третя особа: ІДПС ВДАІ м. Львова Луків О.М. про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС № 061298 від 23.01.2010 року.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління ДАІ УМВС України у Львівській області, третя особа: ІДПС ВДАІ м. Львова Луків О.М. про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС №061298 від 23.01.2010 року.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що правил дорожнього руху він не порушував, а оскаржувана постанова є незаконною, оскільки не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства . Крім того, п ри накладенні стягнення не враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити.
Представник відповідача – суб’єкта владних повноважень в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а тому згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Третя особа: ІДПС ВДАІ м. Львова Луків О.М. в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причину неявки чи про відкладення розгляду справи, а тому, згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 122 ч. 2 КУпАП, відповідальність наступає за п роїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника та ін.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, 23.01.2010 року о 11 годині 30 хвилин по вул. Хмельницького – Ковельська в м. Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_1 проїхав на заборонений сигнал світлофора “червоний”, чим порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 5,6).
Як встановлено в судовому засіданні, 23.01.2010 року близько 11 години 40 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1, здійснював рух по вул. Б.Хмельницького – Ковельська, що у м. Львові, не порушуючи при цьому правил дорожнього руху (далі - ПДР). В момент руху його автомобіля по перехрестю мигав зелений сигнал світлофору. Беручи до уваги дорожню обстановку тадоволі сильну ожеледицю він, у відповідності до ПДР, спробував зупинити автомобіль перед світлофором, але у зв’язку з ожеледицею, зробити цього в повному обсязі не зміг. Проаналізувавши ситуацію та беручи до уваги те, що будь – які інші його дії щодо екстренної зупинки автомобіля можуть спричинити створення дорожньо – транспортної пригоди з іншими учасниками дорожнього руху, позивач вирішив не вдаватись до екстренного гальмування і продовжив безпечний рух далі. Проїхавши далі, ОСОБА_1 був зупинений інспектором ІДПС ВДАІ м. Львова Луківом О.М.. На запитання позивача про причини зупинки його автомобіляінспектор відповів, що ОСОБА_1 проігнорував вимоги п. 8.7.3 ПДР, а саме здійснив рух на заборонений сигнал світлофора. Не беручи до уваги пояснення пассажира, який сидів в його автомобілі, інспектор склаві протокол про адміністративне правопорушення серії ВС № 108992 від 23.01.2010 року по ч. 2 ст. 122 КУпАП та виніс постанову про адміністративне правопорушення серії ВС №061298 від 23.01.2010 року. Інспектор не ознайомив ОСОБА_1 з положеннями ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п.16.8 ПДР, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Згідно п. 8.11 ПДР, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 ПДР, не вдаючись до екстренного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.п. «г» п. 12.9 ПДР, водієві забороняється – різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо – транспортній пригоді).
Виходячи із положень вище згаданих статей, ст.інспектором ДПС Варцабюк Н.Т. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності,повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події.
У відповідності до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача та третьою особою не надано жодних доказів в підтвердження їх заперечень, які б спростовували пояснення позивача та показання свідків, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задоволити.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 17, 158, 159, 161, 162, 167 КАС України, ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС № 061298 від 23.01.2010 року, як незаконну.
Провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з дня складання постанови у повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий підпис О.М.Ванівський
З оригіналом згідно.
Суддя