ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2010 року                       Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Ванівського О.М.

        при секретарі – Яриш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, третя особа: інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення та скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС № 062817 від 01.11.2009 року.

в с т а н о в и в :

     ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, третя особа: інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення та скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС № 062817 від 01.11.2009 року.

     В обгрунтування внесеного позову покликається на те, що 01.11.2009 року у м. Львові на вул. Руській в районі 16-го будинку, ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, побачив перешкоду у вигляді трамваю, який зупинився на технічну зупинку навпроти трамвайного депо, що знаходиться на вул. Руській, 20. Обминути дану перешкоду, не виїжджаючи на зустрічну трамвайну колію, неможливо, тому що відстань між коліями є набагато менша, ніж ширина легкового автомобіля. Зважаючи на це та оцінивши дорожню обстановку і побачивши, що нема зустрічного транспорту і він не створює аварійної обстановки, ОСОБА_1 ввімкнув лівий поворот і об’їхав перешкоду, відразу після чого був зупинений інспектором ДПС ВДАІ м. Львова ОСОБА_2, який виніс постанову про адміністративне правопорушення серії ВС № 062817. Просить поновити строк на звернення до суду із адміністративним позовом та скасувати постанову від 01.11.2009 року серії ВС № 062817.

 В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, давши пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві та просив такий задовольнити.

 Представник відповідача – суб’єкта владних повноважень в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

 Третя особа: інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причину неявки чи про відкладення розгляду справи, а тому, згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

 Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та з’ясувавши фактичні обставини справи, права та обов’язки сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Як вбачається із матеріалів справи, позивачу не було вручено чи надіслано оскаржуваної постанови, про існування такої він дізнався після відкриття виконавчого провадження, отримавши постанову ВДВС ЛМУЮ про відкриття виконавчого провадження 25.03.2010 року, а тому десятиденний строк на оскарження постанови, позивачем пропущено з поважних причин.

 Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу

 Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» пропущення встановленого десятиденного строку оскарження постанови не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги.

 Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним  правопорушенням  (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія  чи  бездіяльність, яка посягає  на  громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом,  настає,  якщо  ці  порушення  за  своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

 Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання  винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

  Згідно роз’яснень даних в п. 7 ППВСУ №6 від 24.06.1988р. «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», суд повинен перевірити: чи накладено стягнення правомочним органом; чиє в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу(посадової особи), який виніс постанову про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі обставини, майновий стан винного.

 Як встановлено в судовому засіданні, 01.11.2009 року інспектор БДПС ДАІ м. Львова та АТІ ОСОБА_2 виніс постанову про адміністративне правопорушення № ВС 0628017 (а.с. 4).

 Згідно даної постанови, ОСОБА_1 01.11.2009 року о 11.00 год в м. Львові керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного руху .

 Відповідно до пояснень позивача, останній з порушенням не згідний, оскільки правил дорожнього руху він не порушував.

 В судовому засіданні також встановлено, що оскаржувана постанова  винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

 При винесенні оскаржуваної постанови, посадовою особою, яка її винесла, ці вимоги закону не враховані.

 Судом також встановлено, що при винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: - знайомитися з матеріалами справи; - давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; - при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

 Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997р., ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966р. ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973р., розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягнення особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.

 Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

     Виходячи із положень вище згаданих статей, інспектором БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ ОСОБА_2  не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи.

 Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

 Представником відповідача та третьою особою не надано жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, покази свідка, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 17, 158, 159, 161, 162, 167 КАС України, ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

    Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

    Поновити строк на звернення до суду із адміністративним позовом.

    Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС № 062817 від 01.11.2009 року, як незаконну.

    Провадження у справі закрити.

    Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з дня складання постанови у повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.

      Головуючий                     О.М.Ванівський