Справа № 447/2393/19

Провадження № 1-кп/456/158/2021

УХВАЛА

судового засідання

30 березня 2021 року                                        місто Стрий

Колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі:

       головуючого судді                Шрамка Р. Т. ,

суддів:                        Бораковського В.М., Янів Н.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора:                        Походжай А.В.,

захисника:                        Ощипок В.С.,

в присутності обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

потерпілої:                         ОСОБА_2 , -

встановив:

З Апеляційного суду Львівської області до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт  у кримінальному провадженні  щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12019140250000155 від 16.04.2018р.

Ухвалою колегії суддів від 09 листопада 2020 року Семенюк П.В., було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , закінчується 09 квітня 2021 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , оскільки вказаний запобіжний захід є найбільш доцільним на даному етапі судового розгляду, ризики передбачені ст..177 КПК України залишилися. Обвинуваченому ОСОБА_1 , інкримінується кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п?ятнадцяти років з конфіскацією майна. Наявні докази, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку. Так, у разі визнання винуватим ОСОБА_1 йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п?ятнадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я обвинуваченого; відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, у тому числі відсутність в нього утриманців; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, а отже законного джерела доходу дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі. Зважаючи на наведене, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, він може незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, зміни показів, що підтверджується характером і способом вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 , заперечив вимоги прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та пояснив, що прокурор забрав два роки його життя, свободи. Кожен раз вказує в клопотанні одне і те саме чим ганьбить правосуддя. Прокурор має намір виключно затягнути судовий розгляд тому, просить відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник в судовому засіданні заперечив вимоги клопотання та пояснив, що подане клопотання не відповідає вимогам КПК. Прокурор не подав жодного доказу до клопотання, міняє тільки дати і дане клопотання повністю аналогічне клопотанню від грудня 2020 де тільки змінив назву прокуратури. Прокурор не довів наявність ризиків, ризики мають бути підтверджені. Свідки працівники поліції дали різні покази і це вже дає суду підстави сумніватися в підставах для обрання запобіжного заходу. Вина нічим не доводиться тому слід змінити на цілодобовий домашній арешт, який також забезпечить процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений не зможе впливати на свідків, яких навіть прокурор не може доставити. Прокурор у своєму клопотанні навіть не згадує про заходи забезпечення тому, відмовити в задоволенні клопотання і змінити даний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просить продовжити строк тримання під вартою до двох місяців, обвинуваченого та захисника, які заперечили у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні даного клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог  ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучені до матеріалів кримінального провадження так і не вправі оцінювати покази свідків без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених ст..177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, по справі не допитані свідки, не досліджені докази по справі.

Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченому під  час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 , необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою. без визначення розміру застави враховуючи норми ч.4 ст.183 КПК України, так як злочин вчинений із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд –

ухвалив:

Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят діб - з 30 березня 2021 року до 28 травня 2021 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику та скерувати начальнику Львівського УВП №19 УДПтС України у Львівській області для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п?яти діб з дня її оголошення.  

Головуючий суддя        Р. Т. Шрамко

Судді         В.М. Бораковський

Н.М. Янів