Справа № 2-3492/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13.05.2010 року                                                 Ленінський районний суд м. Вінниці в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

               секретаря П’ятківської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ :

    В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 із позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності.    

    ОСОБА_1  позов мотивував тим, що він являється власником нежитлової будівлі у вигляді контрольно-пропускного пункт № 14, розташованого в м. Вінниці по вул. Чехова, що засвідчується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий №5632 від 19.12.2009 року, право власності зареєстровано, витяг №25038064 від 14.10.2010 р., реєстраційний №29110770, запис №778 в книзі 14 КП «ВМБТІ». Вищевказана нежитлова будівля складалась в літері «А» площею 29,6 кв.м., а саме 1-й поверх пр.№1 - коридор площею 4,0 кв.м.; №2 - кабінет площею 5,2 кв.м.; №3 кімната площею 20,4 кв.м. Дана нежитлова будівля розташована на орендованій позивачем земельній ділянці площею 0,0330 га, за адресою АДРЕСА_1 згідно договору оренди земельної ділянки від 09 вересня 2003 р., на підставі рішення від 15 листопада 2002 року на термін 10 років з метою несільськогосподарського використання, для обслуговування існуючих приміщень. Згодом позивач переобладнав належну йому на праві приватної власності нежитлову будівлю, розташовану на орендованій ним земельній ділянці. Для здійснення перепланування позивач звернувся до фахівців, які розрахували у відповідності до всіх будівельних, пожежних, санітарних та екологічних норм переплановане та добудоване нежитлове приміщення, та зробили відповідні будівельні роботи. На момент виконання робіт, офісно-торгові приміщення склали в будівлі №14 позначені на плані літерами «А» по АДРЕСА_1: коридор 1-1, торговий зал 1-2, кабінет 1-3, торговий зал 1-4, загальною площею 75,5 кв.м. Здійснене переобладнання та добудова не порушила прав інших осіб. Позивач звернувся до виконкому Вінницької міської ради для прийняття в експлуатацію перепланованого приміщення,  проте відповідач не приймає в експлуатацію переобладнану нежитлову будівлю офісно-торгове приміщення та не видає відповідне свідоцтво про право власності, оскільки стверджує, що воно не відповідає встановленим нормам. З таким висновком відповідача позивач не погоджується, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду, не заперечивши проти задоволення вимог позивача.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

            Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19.12.2009 року за реєстровим № 5632, ОСОБА_1 купив нежитлову будівлю контрольно-пропускний пункт в літері «А», площею 26,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 1-й поверх пр. №1 - коридор площею 4,0 кв. м.; №2 - кабінет площею 5,2 кв. м.; №3 - кімната площею 20,4 кв. м.  Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване КП «ВМБТІ» 14.01.2010 року.      

    У відповідності до положень договору оренди земельної ділянки, укладеного 09 вересня 2003 року між Вінницькою міською радою та ОСОБА_1, на підставі рішення 7-ої сесії 24-го скликання  № 141 від 15 листопада 2002 року, позивачу передано в оренду земельну ділянку, площею 0,0330 га з метою несільськогосподарського використання – для обслуговування існуючих приміщень.  

Згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України у Вінницькій області № 62 від 08.04.2010 року,   фізичний стан і величина фізичного зносу елементів і конструктивів офісно-торгових приміщень, що підлягали переобладнанню та добудові по АДРЕСА_1, визначений як «добрий», недопустимих деформацій та пошкоджень при візуальному обстеженні не виявлено, при виконанні переобладнання та добудови офісно-торгових приміщень на момент огляду порушень не виявлено, будівництво виконано з використанням сучасних якісних матеріалів, з дотриманням всіх технологічних вимог, необхідних навантажень та дотримання будівельних-технічних, протипожежних та санітарно-епідеміологічних вимог.  

Згідно ст.375 ч.2,ч.3,ч.4 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання  архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 367 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. При розгляді справи судом було встановлено, що земельна ділянка  площею 0,0330 га за адресою АДРЕСА_1, цільове призначення якої полягає у обслуговуванні існуючих нежитлових приміщень,  знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 Як вбачається зі змісту технічного паспорту, виданого 30.03.2010 року, плану першого поверху будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 провів самочинне будівництво на орендованій ним земельній ділянці відповідно до її цільового призначення. Самочинне будівництво може експлуатуватися за призначенням відповідно висновку спеціаліста. Внаслідок самочинного будівництва та переобладнання існуючих нежитлових приміщень, прав та законних інтересів інших осіб порушено не було. З огляду на зазначене вище та відповідно до ст.376 ч.5 ЦК України, наявні підстави для задоволення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст.375 ч.2,ч.3,ч.4, ст.376 ч.5 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 60, 212-218 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно переобладнані та добудовані офісно-торгові приміщення в будинку № 14, позначені на плані літерою «А» по АДРЕСА_1 до складу яких входять на 1-ому поверсі приміщення № 1: коридор 1-1, площею 4,0 кв. м., торговий зал 1-2, площею 45,4 кв. м., кабінет 1-3, площею 5,1 кв. м., торговий зал 1-4, площею 21.0 кв. м., загальною площею 75,5 кв. м.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його винесення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Рішення суду 25.05.2010 року набуло законної сили.

Суддя :/підпис/

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: