Справа №2-а-317/11

УХВАЛА

Іменем Ураїни

01.12.2010 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Галацевич О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2010 року позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов`язати останнього здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни», за період з 01.01.2006 року та по дату винесення судового рішення. Просив поновити строк звернення до суду, оскільки не є спеціалістом в галузі соціального захисту, вважав, що відповідач належним чином виконує свої повноваження і про порушення своїх прав дізнався з відповіді відповідача лише у вересні 2010 року. Також вважає, що   відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 46 закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» строки, передбачені ст. 99 КАС України на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. 

Ознайомившись з позовом, доданими до нього документами, суддя прийшов до висновку, що даний адміністративний позов повинен бути частково залишений без розгляду з наступних підстав. 

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. 

Спірні виплати (доплата до пенсії) є щомісячними платежами, і отримувалися позивачем регулярно. Про неправомірність дій відповідача та невідповідність виплат позивач повинен був дізнатися щоразу при їх отримані.

Норми законодавства (Конституція України, Закон України «Про соціальний статус дітей війни», Рішення Конституційного суду України тощо), які регулюють спірні правовідносини, опубліковувалися та оприлюднювались в офіційних друкованих виданнях, діяли у період отримання позивачем спірної допомоги, а тому останній мав можливість своєчасно звернутись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав як самостійно так і через органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. 

Відповідно ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Разом з тим, це стосується тієї ситуації, коли пенсійний орган нарахував певну суму пенсії, але не здійснив її повну виплату застрахованій особі з будь-яких причин. Проте,   положення цих законів не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки спірні виплати по своєму призначенню не є пенсією, а є соціальною надбавкою до неї, яка до того ж не була нараховані позивачу, що і стало підставою звернення останнього до суду.

Таким чином, оскільки законами з питань пенсійного забезпечення не встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушених прав, тому до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 99 КАС України. 

Зміни в чинному законодавстві не є підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачеві, так як доказів про те, що він звертався до суду за діючими нормами КАС та ЦПК України до прийняття Закону №1691-VI від 11.03.2010 року та  Закону України №2453- VI  від 07.07.2010 року   позивач суду не надав.

Відтак, позивач, звернувшись з позовом 23.11.2010 року, пропустив строк звернення до суду за  період з  01.01.2006 року по 23.05.2010 року, а тому суддя приходить до висновку, що адміністративний позов в частині вимог за зазначений період підлягає залишенню без розгляду.

           Керуючись  ст. ст. 99,100,107,183-2 КАС України,-

УХВАЛИВ:

      Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії в частині вимог за період з 01.01.2006 р. по  23.05.2010 р. – залишити без розгляду.

В частині позовних вимог про визнання дій неправомірними бездіяльності) неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії з 23.05.2010 року  – відкрити скорочене провадження.

      Запропонувати відповідачу в десятиденний строк з дня одержання зазначених документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову безпосередньо до канцелярії Богунського районного суду м. Житомира.

Справа буде розглянута суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У разі якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, справа буде розглянута за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляється ухвала, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала в частині залишення позовних вимог без розгляду та щодо недотримання правил підсудності може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом  п`яти днів  з дня отримання її копії, шляхом подачі через Богунський районний суд апеляційної скарги, в іншій частині ухвала  оскарженню  не підлягає.

Суддя