УХВАЛА

13.04.2021                                                        Провадження № 2/425/307/21

                                                                Справа № 425/1044/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі судді Романовського Є.О., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеною позовною заявою, однак при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам, встановленим ЦПК України встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в супереч ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачі зазначають, що вони є співвласниками будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , однак не надають належні докази підтвердження спільної власності на вказаний будинок.

Крім того, до позовної заяви додано акт про встановлення фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в якому не зазначено з якого саме часу ОСОБА_3 не проживає у вказаному будинку.

Згідно  ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачам необхідно надати до суду належні докази, які підтверджують їх право власності на будинок, а також надати належним чином заповнений акт про встановлення фактичного місця проживання, із зазначенням часу в не проживає відповідач в будинку.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху, надавши  позивачам строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя                                                                             Є.О. Романовський