ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-1186/10/2370

22.04.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Гайдаш В.А.,

при секретарі –Пальонній Т.В.,

за участю представника позивача –Дорош В.І. (за дорученням), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом  Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках у сумі 604 грн. 37 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 604 грн. 37 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та  похованням»від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ (надалі Закон № 2240), Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, проводить збір та акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг і забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

ОСОБА_2  зареєстрована у  виконавчому комітеті Черкаської міської ради  як фізична особа –підприємець з 05.06.2001 року. Згідно листа Черкаського міського центру зайнятості від 12.02.2010 р. № 528 фізична особа –підприємець ОСОБА_2 у період 01.06.2002 р. по 01.10.2007 р. мала три діючих трудових договори. Позивач вважає, що відповідач в порушення вимог п.1 ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-III, маючи трудові договори, не зареєструвалась  як страхувальник. Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 16 та на підставі    відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, фізична особа –підприємець ОСОБА_2 була поставлена на облік як платник страхових внесків у Соснівській районній виконавчій дирекції м. Черкаси Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 25.01.2010 р., про що їй було направлено повідомлення про взяття на облік страхувальника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання представника не направив, не повідомивши причини, хоча про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Не з’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши представника позивача  та  дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-III та Інструкції № 16 обов’язковому взяттю на облік в якості страхувальника Фонду підлягають фізичні особи, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 16 взяття на облік фізичних осіб - підприємців у районних (міжрайонних) виконавчих дирекціях відділень Фонду здійснюється  на підставі  відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.03.2003 р. № 755 з дня отримання зазначених відомостей органами Фонду, а взяття на облік фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю –в день отримання від них відповідної заяви.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Черкаської міської ради як фізична особа –підприємець з 05.06.2001 р.

Відповідно до листа Черкаського міського центру зайнятості № 528 від 12.02.2010 р. фізична особа –підприємець ОСОБА_2 використовує працю найманих працівників з 01.06.2002 р. і станом на 01.10.2007 р. мала три діючих трудових договори.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 27 Закону № 2240 (в редакції, що діяла на момент  укладання першого трудового договору відповідачем) страхувальник був зобов’язаний зареєструватись  у виконавчій дирекції відділення Фонду як платник страхових внесків у 10- денний строк з дня укладання першого трудового договору з найманим працівником, а також нарахувати і сплачувати стахові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_2 використовує найману працю з 2002 р., але на облік, як платник страхових внесків, не стала, незважаючи на те, що  Соснівською районною виконавчою дирекцією на адресу відповідача було направлено лист  від 01.08.2007 р. № 594/02-1-08 про необхідність стати на облік як платнику страхових внесків.

Відповідно до п.2.4 Інструкції № 16 та на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, фізична особа –підприємець ОСОБА_2 була поставлена на облік як платник страхових внесків у Соснівській районній виконавчій дирекції м. Черкаси Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 25.01.2010 р.

Відповідно до п.2, п.4 ч.2 ст. 27 Закону № 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати та сплачувати страхові внески  в установлені строки та в повному обсязі і вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону № 2240 платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими похованням є страхувальники та застраховані особи. Статтею 2 Закону № 2240 визначено, що страхувальниками, є підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, а застраховані особи –це наймані працівники.

Згідно ст. l Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування»від 11.01.2001p. №2213-111 розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становить для роботодавців - 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової  заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 р. № 108/95, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб. Розмір внесків з працівників становить: 0,5 відсотка –для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи; 1,0 відсотка –для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

У відповідності до ст.23 Закону № 2240 страхувальники-роботодавці  сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування коштів здійснюється один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку  коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001р. № 2240-111 вимога про стягнення боргу в сумі 604 грн. 37 коп.  на користь Фонду є правомірною і обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та  похованням»від 18.01.2001р. № 2240-111, ст.ст.11,14,70,71,89,94, 159 –163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 604 грн. 37 коп. –задовольнити.

Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)  на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 604  (шістсот чотири) грн. 61 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    В.А. Гайдаш