Справа № 385/274/21

1-кп/385/38/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2021 року                                                  м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді                        Венгрина М.В.,

секретар судового засідання                Шевченко Л.О.,

за участю :

прокурора                                        Сіренченка В.Л.,

обвинуваченої                                 ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката                        Савранчука С.Л.,

потерпілої                                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Жакчик Гайворонського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, осіб похилого віку та неповнолітніх осіб на утриманні не має, листоноші МВПЗ Завалля відділення поштового зв`язку Центру обслуговування споживачів №6, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинила привласнення чужого майна, яке було їй ввірене, за наступних обставин.

Відповідно до наказу №2112/к від 31.05.2016 по Кіровоградській дирекції Українського державного підприємства зв`язку «Укрпошта» ОСОБА_1 призначено на посаду листоноші (поштар), 3 класу міського відділення поштового зв`язку Завалля відділення поштового зв`язку центру обслуговування споживачів №6 Кіровоградської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» із 02.06.2016 року, яку вона продовжує обіймати до даного часу.

01.03.2019 між директором філії Кіровоградської дирекції АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 листоношею (поштар), 3 класу відділення поштового зв`язку центру обслуговування споживачів №6 Кіровоградської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник, який виконує обов`язки листоноші, виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем, відпусканням, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей і у зв`язку із викладеним зобов`язана:

а) дбайливо ставитися до переданих їй на зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходи для відвернення шкоди;

б) своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей;

в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей;

г) брати участь в інвентаризації довірених їй матеріальних цінностей.

У випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, її повернення виконується згідно з діючим законодавством.

Дія даного договору поширюється на весь час роботи з ввіреними ОСОБА_1 матеріальними цінностями підприємства, установи, організації.

Згідно посадової інструкції, затвердженої директором Кіровоградської дирекції АТ «Укрпошта» - ОСОБА_1 , як листоноша 3 класу відділення поштового зв`язку Завалля Кіровоградської дирекції АТ «Укрпошта» входить:

2.1.1. Отримує, готує для доставки просту та рекомендовану письмову кореспонденцію……відомості на виплату пенсії, грошової допомоги, знаки поштової оплати, квитанційні книги, готівкові кошти.

2.1.2. Доставляє адресатам поштові відправлення, які підлягають доставці додому, пенсію та грошову допомогу, поштові перекази….

2.1.9. після кожної доставки звітує про вручення поштових відправлень, поштових переказів, електронних повідомлень, виплату пенсії та допомоги, При цьому вона здає контролюючій особі оформлені належним чином не вручені поштові відправлення, суму не виплаченої пенсії, гроші за надані послуги споживачем вдома, реалізовану не марковану продукцію….

2.1.12. Забезпечує збереження товаро-матеріальних цінностей, грошової готівки, тощо на робочому місці та на доставній дільниці.

25.04.2020 ОСОБА_1 , обіймаючи вказану посаду, у робочий час (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), виконуючи свої посадові обов`язки, перебуваючи у міському відділенні поштового зв`язку Завалля відділення поштового зв`язку центру обслуговування споживачів №6 Кіровоградської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта», яке знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Завалля вул. Соборна,16 отримала згідно із книгою обліку поштових відправлень, поштових переказів, пенсій, соціальної допомоги, що видаються листоношам для доставки адресатам, грошові кошти і відомість №22/11075 від 13.04.2020 року за формою В1-М, на виплату пенсій, соціальних допомог за квітень 2020 року, відповідно до Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28 квітня 2009 року №464/156, Постановою правління Пенсійного фонду України 28 квітня 2009 року №14-1 (далі - Інструкція).

25.04.2020 у вечірній час (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_1 , яка виконувала свої посадові обов`язки, та перебувала у с.Жакчик Голованівського району Кіровоградської області, під час видачі виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1000 грн. сільським жителям, виник умисел на привласнення ввірених їй грошових коштів, а саме: одноразової грошової допомоги у зв`язку з негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 р. № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році») у сумі 1000 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , діючи із корисливих мотивів та з прямим єдиним умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у відомості №22/11075 від 13.04.2020 на виплату пенсій, соціальних допомог за квітень 2020 року, підробила за невстановлених досудовим розслідуванням обставин підпис від імені ОСОБА_2 , за отримання грошей в графі «підпис одержувача» і проставила дату одержання в графі «дата виплати», після чого розписалася у відомості за здійснення виплати, при цьому в порушення вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", умов договору про повну матеріальну відповідальність та Інструкції привласнила гроші в сумі 1000 гривень, що знаходились у її правомірному володінні в силу виконання посадових обов`язків.

ОСОБА_1 у подальшому привласненими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_2 майнову шкоду на суму – 1000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила привласнення чужого майна, яке перебувало в віданні особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину беззастережно визнала в повному обсязі, підтвердила обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного вище, у вчиненому щиро розкаялась, пояснила, що добровільно відшкодувала завданий збиток шляхом повернення грошових коштів та просила її суворо не карати. Зазначила, що звільнилась з роботи листоношею, надавши копію наказу про звільнення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила обвинувачену ОСОБА_1 не карати, пояснила, що кошти в сумі 1000 грн. обвинуваченою їй відшкодовано.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке було їй ввірене.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винної, те, що вона за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судима, на даний час офіційно не працює, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Враховуючи вищенаведене, а також позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання у межах санкції ч. 1 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, позицію потерпілої, яка просила обвинувачену не карати, а також думку обвинуваченої та її захисника, які погодились із запропонованим прокурором покаранням, досудову доповідь органу пробації, згідно якої вбачається можливим звільнити її від відбуття призначеної міри покарання з випробуванням, оскільки виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень можливе без позбавлення чи обмеження волі та не буде становити суспільну небезпеку для суспільства, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та вважає, що їй слід призначити основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 191 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винної, яка на час розгляду справи повністю визнала свою вину, а, отже, готова нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом`якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, добровільного відшкодування завданого збитку, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також позицію потерпілої, яка просила ОСОБА_1 не карати, суд також враховує досудову доповідь органу пробації, згідно якої вбачається можливим звільнити її від відбуття призначеної міри покарання з випробуванням, оскільки виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень можливе без позбавлення чи обмеження волі та не буде становити суспільну небезпеку для суспільства, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає, що таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення та запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами.

Процесуальні витрати за проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 80 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Після вступу вироку в законну силу речові докази:

- відомість №22/110575 на виплату пенсій, соціальних допомог за квітень 2020 на 1 арк. та книгу обліку поштових відправлень, поштових переказів, пенсій, соціальної допомоги, що видаються листоношам для доставки адресатам (Ф.55) на 8 арк., які поміщено до спеціального пакету №709833 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів після проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: М. В. Венгрин

14.04.2021