Справа №1-52/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2007 року Хустський районний суд
Закарпатської області в складі: головуючого-судді: Данюк В.В.
при секретарі: Марченко А.В.
з участю прокурора: Дорошенко-Джумурат Н.И.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, військово не зобов'язаного, раніше не судимого, в злочині передбаченому ст. 190 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 13 серпня 2006 року приблизно о 03 годині по вул. Духновича м. Хуст, їхав в автомобілі марки „ВАЗ-2101" д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3. В цей час на панелі між переднім сидінням автомобіля задзвонив мобільний телефон марки „Нокія-6230", вартістю 660 гривень, в якому знаходилися дві картки стартового пакету „Діджюс" вартість кожної складає 20 гривень, загальною вартістю 40 гривень, який належав ОСОБА_4 і який він забув в салоні даного автомобіля. Водій ОСОБА_3 взявши в руки телефон спитав ОСОБА_2 чи це не його
мобільний телефон на що ОСОБА_2, скориставшись питанням водія відповів, що телефон його і після зупинки автомобіля вийшов з нього та заволодів, обманним шляхом, мобільним телефоном. Після цього ОСОБА_2 пішов до салону гральних автоматів „Екстрема", що знаходиться на Майдані Незалежності в м. Хуст, де продав даний мобільний телефон за 500 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на
загальну суму 700 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю. Суду пояснив, що 13.08.2006 року десь біля 03 години ночі він з ОСОБА_3 на його автомобілі марки „ВАЗ-2101" з центра міста відвезли його товариша ОСОБА_5 на вул. Володимирську м. Хуст. Він сидів на задньому сидінні автомобіля. Приїхавши на вул. Володимирську ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, а він пересів на переднє сидіння і, разом з ОСОБА_3, вони поїхали знову в центр міста. Доїжджаючи до універмагу по вул. Духновича десь в салоні автомобіля задзвонив мобільний телефон. ОСОБА_3 зупинився, дістав з панелі між переднім сидінням телефон і простягнув йому. Він побачив, що це телефон марки „Нокія-6230" і, маючи у своїй власності такий самий мобільний телефон та подумавши, що це його телефон, взяв його в руки і вийшов з автомобіля. Після того як автомобіль
2
вже від'їхав він засунув руку в кишеню і витягнув звідти власний мобільний телефон, такий самий, який взяв з автомобіля. Зрозумівши, що взяв інший телефон він хотів повернути його, але не знав ні номеру телефону, ні місця проживання ОСОБА_3. Після того він попрямував до залу гральних автоматів „Екстрема", що на Майдані Незалежності в м. Хуст і, оскільки йому були потрібні гроші, запропонував своєму знайомому ОСОБА_6 купити телефон за 500 гривень на що той погодився. Після він пішов додому. Про вчинене шкодує, щиро кається у вчиненому, завдану шкоду потерпілому відшкодував. Просить суд суворо не карати його.
Підсудний ОСОБА_2 згідний з доказами, зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.
По місцю проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується посередньо /а.с. 69/.
За даними ВОІ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2 раніше судимим не значиться /а.с. 67/.
З огляду на встановлене, оцінивши в сукупності здобуті в судовому засіданні докази по справі, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена, зокрема визнанням повністю своєї вини підсудним та наявними матеріалами кримінальної справи.
Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 190 ч. 1 КК України за кваліфікуючими ознаками - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини та щире каяття підсудним у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану шкоду, раніше не судимий.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь середньої тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, наявності пом'якшуючих обставин: визнання вини та щире каяття, посередню характеристику по місцю проживання, сприяння розкриттю злочину, відшкодував потерпілому завдану шкоду, раніше не судимий, які істотно знижують ступінь середньої тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування реального покарання, а тому до нього можливо застосувати покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 за ст. 190 ч. 1 КК України до грошового штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 680 / шістсот вісімдесят/ гривень.
3
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ по справі, зазначений в постанові дізнавача ВД Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області від 06 вересня 2006 року -залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_4.
Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з моменту його проголошення в Закарпатський апеляційний суд.