Справа № 1-785/10р.

В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

      25 травня 2010 року                   Солом’янський районний суд м. Києва

      у складі: головуючого-судді                  Губко А.О.

                             при секретарях                         Пилипчук М.М., Якимовій Ю.Б.

                         за участю  прокурора               Бабенко О.В.

                          за участю адвокатів                 ОСОБА_1, ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в м. Києві кримінальну  справу за обвинуваченням

                                 ОСОБА_3

 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого вАДРЕСА_21, раніше судимого:

-  10.07.2002 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

-  28.09.2006 р. Васильківським міським судом Київської області за ст.ст. 186 ч.1, 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі

          у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України

                                                                та

                                  ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6,українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, працюючого слюсарем ПП "ХМХЛ ТД", зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого

           у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187  КК України ,

                                                  В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_3, будучи раніше судимим 28.09.2006 року Васильківським міським судом Київської області за ст.ст.186 ч.1, 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, звільнившись29.08.2007 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на відбутий строк покарання 9 місяців 14 днів, на шлях виправлення не став і, маючи непогашену судимість знову вчинив за попередньою змовою з ОСОБА_4 злочин.

Так, 26.03.2009 року, приблизно о 06 год. 30 хв., ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 зайшли до квартири АДРЕСА_1,  де проживав ОСОБА_5, і стали з’ясовувати  у останнього місцеперебування його знайомого ОСОБА_6, який нібито був винен ОСОБА_3 гроші.

На що ОСОБА_5 заявив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що йому нічого невідомо з приводу боргу, а  також невідомо місцезнаходження гр-на ОСОБА_6

Проте  ОСОБА_3, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, вступивши в злочинну змову з ОСОБА_4, з метою заволодіння чужим майном, яке знаходилося в квартирі та належало ОСОБА_5, погрожуючи застосувати насильство небезпечне для життя та здоров'я останнього, скоїли напад на потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено  з ОСОБА_3, тримаючи в руці ніж та погрожуючи ОСОБА_5 застосуванням насильства небезпечного для його життя та здоров'я, які останній сприйняв реально, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві відкрито заволодів чужим майном, що належало  ОСОБА_5, а саме:

- мобільним телефоном "Нокіа N 72” вартістю 2000 гривень, з флеш-карткою вартістю 40 грн., а також з СІМ-карткою вартістю 15 гривень та грошима на рахунку в сумі 20 гривень, загальною вартістю 2075 гривень,

-     мобільним телефоном "Соні-Ериксон w 850 і”, вартістю 2000 гривень з флеш-карткою вартістю 100 гривень, а також з СІМ-карткою вартістю 15 гривень та грошима на рахунку 15 гривень, загальною вартістю 2130 гривень,

- перфоратором "Бош" в пластиковому боксі, вартістю 1000 гривень,

- шуруповертом "Бош", в пластиковому боксі, вартістю 1000 гривень, а всього вони заволоділи майном на загальну суму 6205 гривень.

 Після чого вдвох з місця скоєння зникли, розпорядившись в подальшому  викраденим на своїй розсуд.

 У судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому їм обвинуваченні та вчиненні злочину , передбаченого ст. 187 ч.2 КК України не визнали, стверджували що під час вчинення крадіжки майна потерпілого ОСОБА_5 ніяких погроз в його адресу не висловлювали  і не погрожували потерпілому  застосуванням ножа.

           Не дивлячись на невизнання підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своєї вини за ч.2 ст. 187 КК України, їх вина підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

 -   заявами з повинною  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в яких вони детально описали дії кожного з них при скоєнні ними 26.03.2009р. злочину та заволодінні майном ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1  (а.с. 87, 135)

 - показами потерпілого ОСОБА_5,  який суду підтвердив, що проживаючи в квартирі АДРЕСА_1, 26.03.2009 року, десь біля 06 год., до нього в квартиру прийшов наглядно знайомий ОСОБА_3 разом з раніше незнайомим ОСОБА_4, і останній, поваливши його на підлогу, в грубій формі став з’ясовувати місце перебування його знайомого таксиста на ім’я ОСОБА_6, який нібито був винен ОСОБА_3 гроші, на що потерпілий повідомив, що не знає.

    Після чого, ОСОБА_4, приставивши йому до шиї металевий предмет, схожий на лезо ножа, став висловлювати погрози його життю, які були сприйняті ним як реальні, якому він не міг чинити опір, являючись інвалідом 2 групи.

    Потім ОСОБА_4 завів його на кухню і став ходити по квартирі, вимагаючи в грубій формі повідомити місце перебування таксиста ОСОБА_6 та його контактний телефон,  приніс з кімнати два його мобільні телефони, в записних книжках яких шукав телефон ОСОБА_6.

   Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили йому, що поки не знайдеться їх знайомий на ім'я ОСОБА_6, вони заберуть у нього два його мобільних телефони, а також шуроповерт і перфоратор.

  Злякавшись погроз ОСОБА_4, сприймаючи їх реально, він не чинив їм опору, коли вони вийшли з  квартири, забравши з собою його речі: мобільний телефон "Нокіа N 72" з сім-картою та флеш-картою, вартістю 2075 гривень, мобільний телефон "Соні-Ериксон" з сім-карткою та флеш-картою, вартістю 2130 гривень, перфоратор фірми "Бош" в пластиковому боксі, вартістю 1000 гривен та шуруповерт фірми "Бош" в пластиковому боксі, вартістю 1000 гривень, спричинивши йому шкоду на загальну суму 6205 грн.

           При цьому він немає ніяких претензій до підсудних, оскільки викрадені у нього речі були в подальшому повернуті йому працівниками міліції

   -   свої покази потерпілий ОСОБА_5  підтвердив під час проведення очної ставки з підозрюваним ОСОБА_4  ( а. с. 69 )

   - показами свідка ОСОБА_7 , який у судовому засіданні підтвердив, що  26.03.2009 року він, знаходячись в приміщенні ломбарду, що на вулиці Декабристів в м. Києві, почув розмову двох незнайомих хлопців, які з’ясовували ціну,за яку можна здати перфоратор, шуроповерт та мобільний телефон "Соні-Ериксон", зацікавившись, він підійшов до них, і вони погодилися продати йому все майно за 1000 гривен.

  А наступного додому приїхали працівники міліції, які вилучили у нього вищевказані речі, викрадені, як пізніше стало відомо ОСОБА_3 та ОСОБА_4                                                          

           - протоколом огляду та вилучення від 27.03.2009р., згідно якого ОСОБА_7 добровільно видав працівникам міліції перфоратор та шуруповерт фірми "Бош" і мобільний телефон "Соні-Ериксон", які він придбав 26.03.2009 року біля ломбарду на вул. Декабристів в м. Києві за 1000 грн. у незнайомих хлопців. ( а.с.32)

          -   постановою про приєднання речових доказів від 02.04.2009р., якою  до справи приєднані в якості речових доказів: мобільним телефоном "Соні-Ериксон w850і", перфоратор та шуруповерт фірми «Бош»,  які були викрадені 26.03.2009р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у потерпілого  ОСОБА_5 та в подальшому продані ОСОБА_7 за 1000 гривень.

                               (а. с. 67)

           - перевіреними судом показами, допитаного на досудовому слідстві свідка ОСОБА_8,  який підтвердив факт придбання ним 26.03.2009р. у свого знайомого ОСОБА_3 за 300 грн. мобільного телефону „Нокіа - N72", який він в той же день продав незнайомій, а наступного дня йому стало відомо від працівників міліції, що цей телефон був викрадений ОСОБА_3 та хлопцем, з яким він у нього.  (а. с. 77)

           -  протоколом огляду місця події від 26.03.2009р.   квартири АДРЕСА_2, в якій проживає потерпілий ОСОБА_5, де 26.03.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили на нього розбійний напад та заволоділи його майном.

                                                  (а.с.12-22)

•   -       протоколом огляду та вилучення від 26.03.2009р., згідно якого   ОСОБА_4 після затримання в приміщенні Солом’янського РУГУ МВС України добровільно видав ніж з ручкою синього кольору з пластиковою обробкою по бокам, за допомогою якого, як пояснив ОСОБА_4, він разом з ОСОБА_3 26.03.2009 року скоїв  злочин в квартирі АДРЕСА_1 та заволодів майном незнайомого йому чоловіка.  

            Крім того, у ОСОБА_4 були вилучені два металеві та магнітний ключі.     (а.с.30)

           -  постановою про приєднання речових доказів від 19.05.2009р., якою до справи приєднані в якості речового доказу: сувенірний ніж, який ОСОБА_4 застосовував до ОСОБА_5 під час вчинення 26.03.2009 року в квартирі останнього  злочину та заволодіння майном потерпілого.

                            (а. с. 60)

            -   висновком дактилоскопічної експертизи № 242 від 15.04.2009 року,  згідно якого сліди пальців рук, на відрізках стрічки "скотч" № 1,2,3 - виявлені та вилучені 26.03.2009 року, в ході огляду місця події - розбій в квартирі АДРЕСА_1 придатні для ідентифікації по ним осіб. Сліди пальців рук, виявлені та вилучені на відрізки стрічки "скотч" № 1, № 2, № 3 залишені середнім пальцем правої руки гр. ОСОБА_5 та великим пальцем правої руки гр. ОСОБА_4   (а.с.37-49)

           З урахуванням зібраних по справі доказів, суд, оцінюючи їх в сукупності,  приходить до висновку про їх достовірність та допустимість і вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразилися у вчиненні нападу з метою заволодінням чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скоїли злочин, передбачений ст. 187 ч. 2 КК України.

            Суд критично розцінює покази підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу відсутності між ними зговору при вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_5 та погроз застосування до потерпілого насильства небезпечного для його життя, у вигляді ножа, при заволодінні майном потерпілого, як обрану кожним із них лінію свого захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний ними більш тяжкий злочин.

          Суд не приймає до уваги доводи підсудних про застосування до них  з боку правоохоронних органів фізичної розправи, у зв’язку з чим в своїх повинних заявах на досудовому слідстві вони обмовили себе, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, і зі скаргами  з приводу неправомірних дій працівників міліції вони нікуди  не зверталися.

         При цьому суд також вважає покази підсудних в суді неправдивими та надуманими, які не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та показаннями самого потерпілого, який наполягав та стверджував в суді про застосування до нього ОСОБА_4  в присутності ОСОБА_3 погроз ножем, яким суд вірить, вважає їх правдивими, оскільки вони послідовні як на досудовому слідстві, так і в ході розгляду справи судом і узгоджуються з іншими зібраними доказами по справі, і судом не встановлено підстав для обмови ним підсудних.

   Відповідно до ст.66 КК України, обставин, які б пом'якшували покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судом не встановлено.

   Відповідно до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3, судом визнається рецидив злочину.

    Відповідно до ст.67 КК України, обставин, які б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

 Призначаючи підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, який в силу ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу кожного з підсудних, раніше судимого ОСОБА_3 та не судимого ОСОБА_4, не працюючого ніде і не зайнятого суспільно-корисною працею ОСОБА_3, за місцем проживання на якого скарг немає (а.с.131), позитивні характеристики з місця проживання та з місця роботи ОСОБА_4 (а.с.176, 177), роль кожного з підсудних, більш активну ОСОБА_4, при вчиненні розбійного нападу на потерпілого, відношення підсудних до скоєного злочину та конкретні обставини скоєного ними злочину, думку потерпілого, факт повернутого працівниками міліції потерпілому викраденого у нього майна і вважає, що їх виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства, але не на максимальний термін.

    Речові докази: сувенірний ніж, який зберігається в камері схову речових доказів Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві, суд вважає необхідним знищити, перфоратор та шуруповерт фірми  „Бош” і мобільний телефон „Соні-Ериксон w850і”, передані потерпілому ОСОБА_5 під розписку, - залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_5

                                  (а. с. 60, 68)  

          Суд також вважає, що підлягають стягненню з обох підсудних в рівних частинах і витрати за проведення дактилоскопічної експертизи по справі.

          Щодо цивільного позову, заявленого на досудовому слідстві свідком по даній справі ОСОБА_4, то суд вважає необхідним залишити його без розгляду, що не позбавляє його права відповідно до ст.28 КПК України звернутися з цивільними вимогами в подальшому в порядку цивільного провадження. (а.с.65)

           Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

        Визнати винним ОСОБА_4 за ч.2 ст.187 КК України  та ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України і призначити  покарання:

        ОСОБА_4   - 7 (сім) років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

         ОСОБА_3 -  7 (сім) років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві  власності.      

          Міру запобіжного заходу засудженим   ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити – тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

          Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відраховувати з 27.03.2009 року.

           Речові докази: сувенірний ніж, що зберігається в камері схову речових доказів Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві, - знищити,  перфоратор і шуруповерт „фірми „Бош”,  мобільний телефон „Соні-Ериксон w 850і”, передані потерпілому ОСОБА_5 під  розписку, – залишити у його розпорядженні. (а.с. 60, 68)  

         Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках судові витрати  у розмірі 2087 грн. 77 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи. (а.с.36, 55)

         Цивільний позов не заявлений.

         Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти  діб з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк з моменту отримання ними його копії.

   Суддя: