№ 2-1075

                                                                                                                        2010 рік.

                                                Р І Ш Е Н Н Я

                  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 року.                                                                       Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                         Богдана С.І.

при секретарі                                                                                  Боднар С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання дитини,

                                               В С Т А Н О В И В :

             В лютому 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання дитини.

              В позові зазначає, що 07.11.1998 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, дочка ОСОБА_3, 18.11.2008 року шлюб з відповідачем було розірвано.

              Після розірвання шлюбу донька залишилася проживати з нею. Оскільки відповідач не пускає її з дитиною проживати в будинок, власником половини якого є вона, то вона з дитиною змушена винаймати квартиру. Власнику квартири вона змушена була наперед сплатити орендну плату за користування квартирою, для цього взяла кредит і щомісячно сплачує за користування кредитом 790 грн.

              Відповідач не приймає участі в вихованні дитини, не утримує її, не спілкується з дитиною.

              Дитина знаходиться на диспансерному обліку в Чернівецькій міській поліклініці з діагнозом – аденоїди ІІ ст.., хронічний вторинний пієлонефрит, енурез, дитина часто і тривало хворіє, згідно висновку ЛКК потребує санаторно-курортного лікування.

               Лікування дитини, медичні препарати та оздоровлення в санаторіях вимагає значних фінансових затрат, путівка на оздоровлення лише на дитину вартує від 3570 до 6300 грн., а їздити необхідно два рази в рік. Дитина навчається в школі і вона сама добровільно сплачує в шкільну касу щомісячно по 60 грн., два рази в рік змушена сплачувати добровільні батьківські внески на ремонт класу та школи від 600 до 1000 грн. Дитина займається спортивно-бальними танцями, має до цього здібності. Для цього дитині необхідно купити спеціальне взуття для танців вартість якого складає 500 грн., виготовити костюм вартість якого становить 750 грн., поїздка в інші міста на змагання становить 250 грн. В рік дитина повинна мати 2 пари взуття, 3 костюми і 2-3 рази поїхати на змагання за півріччя і таким чином тільки для цього потрібно 4000 грн.

                Таким чином лише на додаткові витрати на лікування та оздоровлення дитини , навчання та розвиток її здібностей в загальному складають ( 3570 Х 2 + 60Х12 + 600 Х2 + 500Х2 + 750Х3 + 250 Х2 ) / 12 = 1068 грн. на місяць.

                 Відповідно до вимог ст.. 185 СК України батько з якого присуджено аліменти на утримання дитини, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особистими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, тощо ).

                 Її заробітної плати яка становить 1800 грн.  недостатньо для утримання дочки. Прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років становить 701 грн., але цієї суми також недостатньо для утримання дитини в місяць.

                 Згідно ст.. 180 СК України обидва батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.. 181 ч.3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі.

                 Їй відомо , що відповідач офіційно не працює, однак надає послуги громадянам по ремонту квартир, ще раз одружився, живе в достатку. Ці обставини не позбавляють відповідача обов’язку по утриманню дитини, має у власності 1/2 частину будинковолодіння та земельну ділянку.

                 Тому просила стягувати з ОСОБА_2 щомісячно по 1418 гривень на утримання неповнолітньої дитини з них 350 грн. аліментів та 1068 грн. додаткових витрат на утримання дитини.

                 В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги в повному обсязі і дала своїх пояснення.

                  Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 350 грн. щомісячно, про стягнення з нього додаткових витрат на утримання дитини позовних вимог не визнав і дав свої пояснення.

                  Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

                  Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і це підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження дитини НОМЕР_1 від 08.02.2000 року.

                  Як батько він зобов’язаний утримувати матеріально свою дитину, приймати участь у її вихованні та підготовці до самостійного життя. Однак після розірвання шлюбу з позивачкою, відповідач перестав надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, участі у її вихованні не приймає.

                 Відповідач є працездатною особою, на теперішній час постійного місця роботи не має, він у змозі надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини позивачці, дитина потребує такої матеріальної допомоги, сама позивачка не у змозі повноцінно матеріально утримувати дитину.

                  Тому суд вважає, що в частині стягнення аліментів на утримання дитини в сумі 350 грн. щомісячно позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

                 Що стосується вимог позивачки про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, то суд вважає, що їх слід задовольнити частково в тій частині, на які позивачкою додано доказів, що вона понесла такі витрати.

                  З квитанцій до прибуткового касового ордеру № 6 від 11.02.2009 року та № 29 від3 квітня 2009 року вбачається, що позивачкою сплачено в касу ЗОШ № 2 добровільні батьківські пожертвування 1000 гривень та 600 гривень відповідно.

                  Інші виплати на які позивачка посилається в позовній заяві позивачкою не були виплачені, сама вона в позові зазначає, що такі виплати можуть бути нею понесені і зазначено, що така вартість на придбання костюмів, взуття, поїздки , санаторно-курортне лікування носить тільки приблизний характер та в майбутньому.

                   Тому суд вважає, що з тих додаткових затрат понесених позивачкою з відповідача слід стягнути в користь позивачки 800 гривень, що буде становити половину тих затрат, які позивачка уже сплатила.

                    На підставі викладеного та ст.ст. 180, 182, 184, 185 СК України, керуючись ст.ст. 10,60,88,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

                                                          В И Р І Ш И В :

                   Позов задовольнити частково.

                   Стягувати, починаючи з 11 лютого 2010 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердому грошовому вигляді в сумі 350 гривень щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого на Україні для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

                  Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 800 гривень додаткових витрат понесених на утримання неповнолітньої дитини.

                  Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по справі в сумі 51 гривні.

                 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

                 Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                          Суддя                                            Богдан С.І.