Справа№2-а-10/ 2007 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року Менський районний суд
Чернігівської області в складі:
головуючого судді Ченцової С.М.
суддів Білого В.М., Чепурка В.О.
при секретарі Зубкович Н.Ф.
3 участю представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 на дії Генеральної прокуратури ,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України , в якому просить зобов'язати Генеральну прокуратуру України винести процесуальний документ реагування на дії прокуратури Донецької області та зобов'язати її провести розслідування , згідно зі ст. 400 -8 КПК України по кримінальній справі, по якій винесено обвинувальний вирок по відношенню до заявника.
Позов мотивував тим, що Генеральна прокуратура України , отримавши скарги заявника про незаконні дії прокуратури Донецької області та прохання зобов'язати дану прокуратури провести розслідування , згідно ст. 400-8 КПК України , листом від 22.11.2005 року повідомила, що доводи , наведені у скарзі свого підтвердження не знайшли , підстав для реагування на судові рішення у справі немає. Позивач вважає , що Генеральна прокуратура України повинна була винести постанову , якою прореагувати на дії прокуратури Донецької області та зобов'язати її провести розслідування , зазначених в скарзі нововиявлених обставин, згідно ст. 400-8 КПК України.
Позивач ОСОБА_1 відбуває покарання в Менській виправній колонії №91 смт. Макошино Менського району. В установленому законом порядку повідомлявся про день та час розгляду справи , але в судове засідання адвокат чи інший фахівець у галузі права для захисту інтересів позивача не з'явився .
Представник Генеральної прокуратури України , Лиходід Л.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та пояснила, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Генеральної прокуратури України , прокуратури Донецької області та інших інстанцій , щодо незгоди з судовими рішеннями та їх перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами. В зв'язку з відсутністю підстав для такого перегляду , прокуратурою Донецької області йому відмовлено в перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами, згідно постанов від 16.10.2003 року та 23.12.2003 року. Постанови, в установленому законом порядку заявником не оскаржувалися. 02.04.2004 року за підписом Генерального прокурора України ОСОБА_1 направлена відповідь, в якій зазначено , що порушень законодавства, які б зумовлювали скасування чи зміну винесеного відносно нього вироку , не встановлено.
1
2
Підстав для реагування на судові рішення у цій справі немає. Провадження за скаргами щодо законності та обґрунтованості судових рішень відносно ОСОБА_1 в органах прокуратури припиняється. Крім того, заявник в 2004 році звертався в суд з скаргою на дії Генерального прокурора України про той самий предмет і з тих саме підстав, які заявлені в позові, що розглядається. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2004 року в позові скаржнику відмовлено.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали даної справи , матеріали перевірки Генеральною прокуратурою України за заявою ОСОБА_1 , суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з слідуючих підстав:
Судом встановлено , що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.З ст.229 -1 КК України (1960 р) та ч.2 ст. 345 КК України і призначено покарання за сукупністю злочинів у виді 8 років позбавлення волі ( вирок апеляційного суду Донецької області від 20.01.2003 року) Ухвалою колегії суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах від 29.05.2003 року вирок залишено без змін.
Відповідно до ч.2 , ч.6 ст. 400- 8 КПК України , прокурор у всіх випадках , коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин. Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами , він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою , про що повідомляє осіб, які подали заяви.
Правом порушення справи за нововиявленими обставинами наділяється тільки прокурор. Постановою прокурора відділу прокуратури Донецької області від 16.10.2003 року в перегляді судових рішень в зв'язку з нововиявленими обставинами ОСОБА_1 відмовлено. Постановою заступника прокурора області Шоріна М.О. від 23.12. 2003 року у зв'язку з порушенням вимог ст. 400-8 КПК України , а саме: прийняттям вказаного рішення неналежною особою , зазначену постанову скасовано, при цьому визнано , що висновок про відсутність підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами зроблено обґрунтовано.
Відповідно до ч.5 ст. 400-8 КПК України , справи , в яких вирок винесений апеляційним судом прокурор області направляє Генеральному прокурору України , який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.
18.03.2004 року до Генеральної прокуратури України надійшла скарга ОСОБА_1, в якій він просив переглянути судові рішення відносно нього в зв'язку з
нововиявленими обставинами.
Відповідно до висновку щодо законності та обґрунтованості засудження ОСОБА_1, затвердженого першим заступником Генерального прокурора України В.В.Кудрявцева 01.04.2004 року судові рішення стосовно ОСОБА_1 є обґрунтованими і законними, підстав для їх зміни , скасування та перегляду в порядку виключного провадження немає. На підставі ст. 12 Закону України,, Про прокуратуру" провадження за скаргами ОСОБА_1 про безпідставне засудження в органах прокуратури припинити. Про дане рішення ОСОБА_1 повідомлено листом Генеральної прокуратури від 02.04.2004 року.
Таким чином , Генеральний прокурор України не вбачав підстав для принесення подання до касаційного суду.
В липні 2004 року ОСОБА_1 звертався до Печерського районного суду м. Києва з скаргою про той самий предмет і з тих саме підстав, які заявлені в позові, що розглядається, але стороною по справі зазначено Генерального прокурора України. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2004 року в позові скаржнику відмовлено.
06.11.2005 року ОСОБА_1 знову подав Генеральному прокурору України
скаргу з проханням провести розслідування в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Генеральна прокуратура листом від 22.11.2005 року повідомила скаржника , що наведені у скарзі доводи перевірялися неодноразово і свого підтвердження не знайшли. Підстав для реагування на судові рішення у справі не встановлено. Згідно зі ст. 12 Закону України „ Про прокуратуру" після прийняття рішення Генеральним прокурором України
2
провадження за скаргами щодо законності та обґрунтованості судових рішень стосовно ОСОБА_1 в органах прокуратури припинено. Відповідно до ст. 8 Закону України „ Про звернення громадян" повторні звернення з цих питань прокуратурою розглядатися не будуть , оскільки звернення вирішено по суті.
Крім того , відповідно до ст. 99 КАС України , для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В позові ОСОБА_1 не просив поновити пропущений ним річний строк звернення до суду з адміністративним позовом , тому немає підстав до поновлення цього строку.
За таких підстав , суд вважає , що адміністративний позов ОСОБА_1 на дії Генеральної прокуратури задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене„керуючись ст. 400-8 КПК України, ст. ст.159-163,186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові ОСОБА_1 на дії Генеральної Прокуратури України відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 З грн. 40 коп. судового збору на користь держави на р/р 31415537700277 , МО>0 853592 , код бюджетної класифікації 22090100 УДК в Чернігівській області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.