Справа 4083                                                                                                          Голов. 1 інств. Трінька О.В.  

Категорія 24                                                                                                                   Доповідач Зубова Л.  

  Рішення                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Іменем України  

27 квітня  2010року                                                                                                м. Донецьк  

Апеляційний суд Донецької області у складі:  

головуюча суддя   Зубова Л.М.  

судді : Єлгазіна Л.П., Азевич В.Б.  

секретар  Голубцов А.В.  

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом державного підприємства « Регіональні  електричні  мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  

про відшкодування збитків  , завданих порушенням  Правил   користування  електроенергією  

з апеляційною скаргою   відповідача ОСОБА_3  

на рішення  Петровського районного суду м. Донецька   від 25 лютого    2010 року.  

Вислухавши доповідача,пояснення  відповідача ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_7, пояснення представника  позивача Мєндрух О.М.,  перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -  

в с т а н о в и в :  

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька   від 25 лютого    2010 року позов    задоволений, з відповідачів  стягнуто   заборгованість   за  користування  електроенергією у сумі  1961,47 грн., розподілені  судові  витрати, з чим не  погодилась відповідач ОСОБА_3 і у апеляційній скарзі просила   рішення скасувати, справу  направити  на новий розгляд   до   суду 1 інстанції , посилаючись, зокрема  , на те , що  суд розрішив спір    фактично  у відсутності   позивача,  суд  не зазначив  у  рішенні  , чи стягує  заборгованість  солідарно, неправильно  оцінив   обставини  щодо  дій   представників  відповідача по складанню акту про порушення  Правил користування  електроенергією , стверджувала , що фактично  розкрадання  електроенергії не  мало місця.  

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.  

Відповідно до  ст. 309 ч.1 п) 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни  рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.  

Відповідно до ст. 309 ч.1 п) 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни  рішення є невідповідність висновків суду  фактичним обставинам справи.  

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України   під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.            

Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона  зобов’язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно до  ст. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  

Відповідно до  ч. 3 ст. 303 ЦПК України  апеляційний суд не обмежений доводами  апеляційної скарги, якщо під час  розгляду  справи  було встановлено неправильне  застосування норм  матеріального  або порушення  норм  процесуального права, які є обов'язковою  підставою  для скасування  рішення.  

Відповідно до  роз’яснень п. 15  Постанови № 12 пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року  « Про судову практику  розгляду   цивільних справи в апеляційному порядку»  суд апеляційної інстанції при перевірці законності  і обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти  за межі  доводів апеляційної скарги згідно  з частинами  третьою  та четвертою статті 303 ЦПК України лише у разі , якщо буде встановлено  неправильне застосування  норм матеріального права  або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою  підставою для скасування рішення. За цих умов   апеляційний суд перевіряє справу у повному обсязі і зобов’язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів  апеляційної скарги, проведення перевірки справи  в повному обсязі.  

Розрішаючи спір  , суд 1 інстанції дійшов  висновку  про доведеність факту  розкрадання  електроенергії відповідачами  та стягнув суму  на користь  позивача   д   ержавного  регіонального підприємства  « Регіональні електричні мережі»,     яке залучив у справу   ухвалою від 18.12.2009 року ( а..с65) та,  представник  якого  приймав участь у судовому  засіданні.  

Але з висновками суду  погодитись неможливо з наступних підстав.  

Відносини з приводу користування  фізичних осіб електричною енергією регулюються ст. 714 ЦК, статтями 24 - 27 Закону від 16 жовтня 1997 р. N 575/97-ВР "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1999 року N 1357 (далі - Правила), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі - Методика).  

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування.  

Судом  встановлено, що  у позивача  відкрито  особистий  рахунок  на ім’я  ОСОБА_2 ( а..с7),  сторони  визнали факт  існування відносин з користування  електроенергією   ,   3.10.2008 року представники  відповідача  склали  акт 21695 про порушення  відповідачем ОСОБА_2  ОСОБА_6 користування електроенергією у вигляді  порушення  ізоляції ввідного кабеля ,склали  відповідний акт, на підставі   якого, керуючись вказаною  Методикою, енергопостачальником визначено розмір заподіяних збитків у сумі   1961,47 грн., який  не спростований  відповідачем.  

Стягуючи   суму  з     не лише   з   ОСОБА_2, а  і з інших  осіб , суд 1 інстанції виходив  з того, що ОСОБА_2 є власником  квартири  АДРЕСА_1 , а  інші  відповідачі – членами його сім’ї  і користуються послугами з електропостачання .  

З такими висновками суду  погодитись  неможливо.  

За матеіралами справи ОСОБА_2 – наймач вказаної квартири , між  ним  та  позивачем  виникли договірні  правовідносини  з користування електроенергією , які  підтверджені  особистим рахунком , що відкритий  у позивача  на ім’я ОСОБА_2 ( а..с18), ці обставини  підтвердили і  інші учасники розгляду , зокрема , ОСОБА_3, представник  позивача Мєндрух О.М.  

На підставі положень статей 6, 626 - 631, 526 ЦК, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.  

Згідно зі ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.    

Оскільки     збитки  виникли внаслідок неналежного виконання  договірних відносин з  користування електроенергією з боку  ОСОБА_2, то  суму збитків   слід  стягнути з  ОСОБА_2, відмовивши у  задоволенні позову  до  інших осіб  , які не перебувають у договірних відносинах  користування з постачальником електроенергії  

Доводи  апеляційної скарги  про неналежну оцінку   судом  доказів  про факт  порушення Правил на увагу не заслуговують , оскільки спростовані сукупністю  узгоджених  між собою доказів , яким суд надав  оцінку  у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України.  

Доводи про розгляд справи  у відсутності  представника  позивача – спростовані  матеріалами справи, з яких видно , що спір розрішений за участі  представника позивача  Мєндрух О.М. ,( а.с.55,83).  

  В порядку ст. 88 ЦПК України   з відповідача на користь держави слід стягнути  51 грн. судового збору  та на користь  позивача   стягнути   повернення понесених судових витрат  у сумі   250 грн. (а.с.18).  

Керуючись ст.ст.  ч. 3 ст. 303, 309ч. 1  п)3,п) 4 ЦПК України, апеляційний суд, -  

в и р і  ш и  в  :  

Апеляційну скаргу  задовольнити частково.  

Рішення Петровського районного суду м. Донецька   від 25 лютого    2010 року скасувати.    

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  державного підприємства « Регіональні  електричні  мережі» на  відшкодування збитків  1961,47 грн., та  250 грн. - повернення  понесених  судових витрат  .  

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  державі 51  грн. – судовий  збір .  

Відмовити  у задоволені позову державного підприємства « Регіональні  електричні  мережі» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування  збитків.  

Рішення   набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.    

  Головуюча:                                                  Судді