Справа  4185                                                                                                                            Голов. в 1 інстанц. Сазонова М.Г.  

Катергорія    5                                                                                                                                           Доповідач Зубова Л. М.                                                

Ухвала  

Іменем України  

  25 травня 2010 року                                                                                                                              м. Донецьк  

Апеляційний суд Донецької області у складі:  

головуючий суддя Зубова Л.М.  

судді  Азевич В.Б. , Єлгазіна Л.П.  

секретар   Голубцов А.В.  

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за  позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3( а..с35)  

про стягнення суми  

за апеляційною скаргою позивача  

на рішення  Старобешівського районного суду від 4 березня  2010 року.  

Вислухавши доповідача, пояснення строні , представника   відповідача – ОСОБА_4,  перевіривши матеріали  цивільної справи,  апеляційний суд,- -  

в с т а н о в и в:            

Рішенням Старобешівського районного суду від 4 березня  2010 року у задовленні позову  відмовлено ,  з чим не погодився позивач і  у апеляційній  скарзі просив  рішення  скасувати,  ухвалити рішення про задоволення його позову  позову, посилаючись  на невідповідність   висновків суду   факичним обставинам справи , вимогам норм матеріального і процесуального права , неналежну оцінку наданих доказів у справі , зокрема ,  зазначав, що  він  є добросовісним  набувачем  будинку , про існування  спадкоємців  йому не було відомо, а тому  він  має право  на  відшкодування здійснених витрат , на яку  збільшилась  вартість будинку,  зазначав , що суд безпідставно відмовив   у задоволенні його клопотання про призначення експертизи  для   визначення вартості понесених   витрат на поліпшення  будинку.  

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити  з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно до  ст.. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України   під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.  

Відповідно до  ст.  15 ЦК України  кожна особа  має право  на захист  свого цивільного права  у разі  його порушення, невизнання  або оспорювання.  

Частиною 1 статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  

Згідно статті 344 ЦК України 2003 року  осба , яка добросовісно  заволоділа  чужим майном і продовжує відкрито , безперервно володіти нерухомим  майном протягом 10 років , набуває право власності   на  це майно ( набувальна давність ).  

В пункті 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зазначено, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Ураховуючи, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), норми ст.. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а відтак визнання судами права власності на нерухоме майно за набувальною давністю не може мати місце раніше 1 січня 2011 року.  

Розрішуючи спір, суд  дійшова  висновку  про відсутність законних   підстав   для задоволення позову , оскільки встановив  та з цього виходив , що відповідач  є власником   1\2 частки  будинку  58 по вул. Жданова  м. Комсомольское  на підставі  саідоцтва  про право власності  на спадщину  за заповітом від  15.07.2007 року ( а..с52)., а позивач  не  довів  виникнення  у нього   права на відшкодування здійснених витрат на поліпшення  майна  відповідача.  

За матерілами справи  23.11.2009 року  позивач  звернувся до суду з позовом  про захист його порушеного права шляхом  стягнення  з відповідачки 5000 грн , які  він  витратив  на  ремонт  належної їй  1\2 частки  вказаного  будинку , посилаючись на те, що  за рішенням  Старобешівського  районного суду  від  26.10.2005 року  за ним  за набувальною давністю  було визнано право власності на спірний  будинок ( а.с. 6), з цього часу він проживав  у будинку  і  зробив  ремонт, поліпшивши  стан майна , але     в апеляційному порядку  рішення  було скасовано і  рішенням Старобешівського районного суду  від 1.07.2009 року  у  задоволенні позову   про визнання права  власності   за набувальною  давністю було відмовлено, тому  суд  дійшов підставного висновку  про те, що  позивач  не є добросовісним набувачем  майна ,  що  виключає  право на  відшкодування здійснених  ним витрат. ( а..с57)         Оскільки позивач не набув  права  власності    на спірний  будинок з підстав  , передбачених законом ( глава  24 книги 3 ЦК України ), то відсутні законні  підстави для  захисту  його  прав  як добросовісного набувача в порядку , визначеному  ч. 4 ст. 390 ЦК України.  

Посилання позивача   на помилкове  судове  рішення,  яким  визнано за позивачем  права  власності нат будинок , як  підстава для відшкодування  здійснених  позивачем  витрат на полішення спірного будинку, на увагу  не заслуговують, як  і посилання  на ст. 344 ЦК України як  підставу  набуття  права  вланості   за набувальною давністю , як  такі  , що не грутнуються на законі. .  

За вказаних обставин  не  мають правового значення, як  підстава для скасування рішення суду,  доводи  позивача   про  відхилення  судом 1 інстанції клопотання про  призначення експертизи  для  визначення вартості   понесених витрат  на поліпшення  спріного будинку.  

Суд 1 інстанції в мотивувальній частині  рішення  помилково  послався на  ст.  1261 ЦК 2003 року ,  оскільки   спадкові  права   відповідача виникли  до  набрання  чинності ЦК 2003 року , але  доводи  апеляційної скраги в цій частині  не мають правового значення  , як підстава для  його скасування  рішення суду.  

За вказаних обставин  апеляційну скаргу слід  відхилити.  

Керуючись ст. 308, 303 ч.1 ЦПК  України ,   апеляційний суд, -  

ухвалив. :  

Апеляційну скаргу відхилити  

Рішення Старобешівського районного суду від 4 березня  2010 року залишти без змін.  

Ухвала    набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку  безпосередньо до Верховного Суду  України протягом  двох місяців з дня проголошення.  

  Головуюча:                                                  Судді