Справа № 22ц-3867                   Головуючий  у 1 інстанції Каліуш О.В.  

Категорія 57                              Доповідач Червинська М.Є.  

  У х в а л а  

Іменем України  

    19 травня 2010 року                           Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                                                  головуючої: Червинської М.Є.,

                  суддів: Лісового О.О., Барсукової О.І.,

 при секретарі Руденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 2 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації,

  в с т а н о в и в :  

Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 2 лютого 2010 року визнані протиправними дії відповідача,  Микитівське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради зобов»язане провести ОСОБА_1 виплату недотриманої суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю, у сумі 9355,20 гривень.

           В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення, стягнути 28065,60 гривень, посилаючись на те, що висновки суду щодо порушення його права на отримання компенсації ґрунтуються на законі, проте суд зробив неправильний розрахунок суми.

       В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та процесуального права.

         Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, захворювання отримане під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, раніше йому була встановлена 3 група інвалідності. За законом відповідач повинен сплатити йому одноразову компенсацію, відповідач розрахував таку компенсації на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд вважав зазначене протиправним, тому стягнув на користь позивача належну йому компенсацію в розмірі 9355,20 гривень.

       В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач в судове засідання не з»явився, просив справу розглянути у їх відсутність.

Заслухавши доповідача, доводи позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

         Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

         Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

         Встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в зв»язку з чим отримав захворювання, був визнаний інвалідом 3 групи, а з 22.06.2009 року йому встановлена 2 група інвалідності.

 Частиною 1 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року з наступними змінами було передбачено, що одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та сім»ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується інвалідам 2 групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, але не менше 7 тисяч карбованців.

   Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року  внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім»ям, які втратили годувальника із числі осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов»язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

 Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-У1, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп2008.

 Вирішуючи спір, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що на користь позивача підлягає стягненню одноразова допомога, яка передбачена ст. 48 Закону в редакції до внесення в неї змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року .

 За таких обставин доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушенням судом норм матеріального права при вирішення спору неспроможні.

 Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги позивача щодо неправильного розрахунку суми одноразової компенсації. Відповідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  в редакції до внесення в неї змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Позивача було визнано інвалідом 3 групи, в подальшому 2 групи, частиною 1 ст. 48 Закону передбачена одноразова компенсація інвалідам 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи – 30 мінімальних заробітних плат, різниця у компенсаціях стануть 15 мінімальних заробітних плат, з чого обґрунтовано виходив суд першої інстанції. Доводи апеляційної скарги позивача за таких підстав на висновки суду не впливають, підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.

 Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК  України,  апеляційний суд,-

  у х в а л и в:  

 Апеляційні скарги  ОСОБА_1, Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради відхилити.

 Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 2 лютого 2010 року залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.

 Головуюча:

 Судді: